Михайло Гук: "Добро робити легко"
Добігає кінця цей неймовірно складний, напружений для українців рік. Ворог напав на нашу країну, сплюндрував нашу землю, зруйнував наші домівки, приніс нам біль, страх, гнів, гіркоту втрат, розпач, поламані долі. Але й об’єднав націю, зміцнив у жорстокій борні дух українського народу, виявив його такі прекрасні риси, як готовність підтримати і допомогти. Профспілкова організація Хмельницької атомної електростанції також включилася в активну доброчинну діяльність. Колектив підприємства долучився до волонтерського руху, бо мав щире бажання допомогти. Розповідає Голова профкому ППО ХАЕС Михайло ГУК.
- Михайле Володимировичу, яким був цей рік для Вас і колективу, профспілкову організацію якого Ви очолюєте?
- Складним, напруженим і динамічним. Спочатку повномасштабного російського вторгнення ми, навіть, жили певний час на робочих місцях. Потім прийшло розуміння, що завдяки доблесним ЗСУ «машина» російської збройноі агресіі не зможе прокотитися по всій Україні, потім, що русня відступає. А також зрозуміли, що головним завданням для нас є робота на своєму підприємстві, допомога нашим військовим, і тим цивільним, які цього потребують. Наближати перемогу має кожен на своєму місці. Війна важке випробування і для народу, і для окремої людини. Вона також є певним каталізатором здатності людини робити добро. Ми, усе, що було у наших силах, робили і продовжуємо робити. Профспілкова організація ХАЕС перетворилася на центр гуманітарної допомоги. Це сталося тому, що Хмельницька станція на відміну від інших атомних електростанцій України перебуває у сенсі логістики у найзручнішому, в умовах війни, географічному становищі. Тому на ХАЕС було створено своєрідний центр гуманітарної допомоги, на який в перші дні війни надходили гуманітарні вантажі від місцевих та іноземних волонтерських організацій, які тісно співпрацювали з атомниками. І зараз центр, діяльністю якого опікується Рада ОМ ППО ХАЕС, за чіткого і дієвого сприяння з боку адміністраціі, активно продовжує свою роботу. Основними напрямками сьогодні є допомога тимчасово переселеним особам в нашому місті і в населених пунктах 30-кілометровоі зони ХАЕС, а також збір коштів і придбання усього необхідного для потреб ЗСУ. З початку діяльності волонтери Організаціі Молоді ППО ХАЕС підготували і роздали вже близько 7000 тисяч продуктових наборів.
- Як розпочиналася ваша доброчинна діяльність?
- Розпочиналася вона стихійно. В перші дні, тоді іще блокади Енергодару, мені зателефонували колеги з ЗАЕС і попросили допомогти знайти вкрай необхідні медикаменти. Життєво необхідні ліки, які прийшли в Енергодар, були зібрані в нашому місті. Таблетки з першого автомобіля гуманітарної допомоги профспілкові активісти ЗАЕС ділили там навіть на частини. Нетішинці, без перебільшення, віддавали енергодарцям частину свого серця. Я щиро вдячний цим людям. Пам’ятаю, як до мене прийшла наша працівниця і принесла власні таблетки, якими користувалася. Сказала, вибачте, тут кількох не вистачає, це мої особисті, але відправте їх туди, там вони дуже потрібні, а собі я знайду. Таке дійсно зачіпає до сліз. А дівчата, що за кілька днів, через знайомих налагодили оптові поставки ліків з Польщі… Я маю за честь працювати з такими людьми, разом з ними легко робити добрі справи.
- Коли за допомогою звернулися представники Зони відчудження Чорнобильської АЕС, після визволення з окупаціі, ви теж були першими?
- Так склалося, що в Чорнобиль наш гуманітарний вантаж прибув першим, не на багато випередивши вантаж наших колег з Південноукраінськоі АЕС. Потім центральний офіс НАЕК «Енергоатом» закупив велику партію усього необхідного, доправив туди і ситуація була нормалізована. Складалося якось так, що там, де була потрібна допомога, гуманітарні вантажі від колективу Хмельницькоі АЕС надходили першими. Першою наша гуманітарна допомога опинилася у наших колег із Жовтих Вод. Хоча, на щастя, туди ворог не дійшов, але колеги через зупинку виробництва на ДП «СхідГЗК» і величезну кількість евакуйованих в місті, опинилися в досить скрутному становищі. Охоче і я б сказав самовіддано відкликалися наші працівники на допомогу тим, хто потребував іі найбільше: збирали продукти харчування, засоби гігієни, дитяче харчування, медикаменти. Одними з перших, за запитом представників ОМ ЧАЕС, ми передали посилку з вкрай необхідними ліками і продуктами харчування в тільки но деокупований Славутич. Варто сказати, що за сприяння Павла Пруднікова, гуманітарний вантаж колегам-чорнобильцям переправлявся не дорогами, а звіриними стежками, бо дороги на той час іще перебували під прицільним вогнем ворога.
Також в усіх структурних підрозділах станції скидалися коштами на закупівлю необхідного переселенцям, біженцям. І, звичайно, Збройним силам, які боронять нашу країну.
- Сьогодні будь-який ваш профспілковий захід також пов'язаний з благодійністю…
- Будь-який захід, що проводиться на ХАЕС, спрямовується на збір коштів на актуальні потреби нашої армії. І під час проведення кожного з них вдається зібрати значні суми для допомоги військовим Зараз ми перейшли в осінньо-зимовий період, нашим бійцям холодно, значить, ми шукаємо буржуйки, купуємо генератори. Крім того, що ми окремо збираємо кошти для наших земляків, які воюють, ми започаткували ще такий порядок: щомісячно за один робочий день працівники Хмельницької атомної електростанції відраховують кошти на мультивалютний рахунок Національного банку. Таким чином, з початку війни працівники ХАЕС відрахували вже близько 120 мільйонів гривень на потреби ЗСУ.
- Можна сказати, що ваша профспілкова робота міцно поєдналася з волонтерською?
– Правильніше сказати: наша профспілкова робота значно доповнилася волонтерською. Адже відстоювання прав інтересів спілчан ми продовжуємо досить плідно. Нещодавно ми проводили переговори з адміністрацією і досить успішно їх завершили. Наш Колективний договір на 2023-2024 роки буде навіть дещо кращим, ніж такий документ, за яким ми жили в 2021-2022 роках. Ми сумлінно виконуємо взяті на себе зобов’язання, захищаємо трудові права і інтереси наших працівників. Проводимо активну профспілкову роботу у звичному режимі. Але усі наші думки і дії, як і всього українського народу, спрямовані на те, аби якнайшвидше дійти до переможної крапки у цій війні. І щоб настав на нашій землі мир. Бажаю нам усім в Новому році єднання, витримки і сили і тоді в найближчому майбутньому ми почуватимемося щасливими.
Слава Украіні!
Лілія СОКОЛОВА,
газета "Атомник України"