Мирні герої в умовах війни
Мирні герої в умовах війни
Дорога від Києва до траси високовольтних ліній у зоні відчуження в мирний час займає кілька годин. У перший місяць війни на неї йшов майже цілий день.
У березні ремонтна бригада «Укренерго» відновлювала посічену високовольтну лінію в Чорнобильській зоні відчуження, а в цей час окупанти завдавали нових пошкоджень. У таких умовах, щоб відновити живлення Чорнобильської АЕС, у сховищах відпрацьованого ядерного палива та інших спецоб’єктах, фахівці «Укренерго» працювали протягом тижнів.
У той час окупанти дозволяли бригаді мати один на всіх телефон, щоб сфотографувати зроблену роботу і повідомити, що вийшли з окупованої території. Але телефонувати можна було лише після того, як хлопці в'їхали на територію, підконтрольну Збройним Силам України.
В умовах війни будь-яка випадкова дрібниця може перекреслити всі домовленості «згори» про «зелені» коридори, супровід військових тощо. Під час одного з перших виїздів на окуповану територію, незважаючи на цілу купу погоджень маршрутів, списків осіб, кодових слів та правил, на одному з блокпостів окупанти витягли бригаду з машини і поклали обличчям у землю. Їх розлютив маячок GPS. Певно, як і асфальтовані дороги в селах, пральна машинка та комп'ютер у кожній українській хаті, це здалося росіянам небаченою розкішшю: вони не могли повірити, що простий ремонтний пікап може бути обладнаний GPS.
Окупанти допитували хлопців, стріляли над їхніми головами, а з машини вкрали інструменти, заземлення і дуже раділи, що розжилися бензопилою. Врешті-решт після перемовин людей відпустили. Надалі всі виїзди на ремонти в Чорнобильську зону планувалися, як високорівнева спецоперація, щоб убезпечити життя людей.
На цю ризиковану для життя роботу зголосилися електромонтери з Коростеня та Вінницької області. Адже з перших днів вторгнення ремонтна дільниця «Укренерго», що обслуговувала Чорнобильську зону відчуження, опинилася в окупації, тому довелося швидко сформувати бригаду із добровольців.
Начальник Коростенської лінійної дільниці Сергій Шикерявий, який був старшим у бригаді, розповідає, що казав своїм хлопцям: «ЧАЕС відключена, Славутич… Треба все це заживити. А хто це зробить? Це все – наша робота».
Найважче було доїхати до місця пошкодження, а потім повернутися назад. Дорога від Києва до траси високовольтних ліній у зоні відчуження в мирний час займає кілька годин. Але в перший місяць війни на неї іноді йшов майже цілий день. Через це хлопцям якось довелося ночувати в машині при 12 градусах морозу. Найбільше часу віднімали блокпости на маршруті, а потім – розбиті обстрілами дороги. Не кажучи про те, як морально важко просто перетнути лінію фронту.
У таких умовах електромонтерам «Укренерго» необхідно було обстежити понад 100 км ліній, знайти пошкодження і надійно ліквідувати їх. Поки лагодили в одному місці, обстріли рвали лінію в інших місцях. Але, як каже Сергій Шикерявий, у той час наші хлопці бачили не перешкоди, а лише свою мету – відновити живлення ЧАЕС та сховищ відпрацьованого ядерного палива. Також на їхню допомогу чекали мешканці міста Славутич (у мирний час – майже 25 тисяч мешканців), які теж весь цей час були без світла.
Зараз Чорнобильська атомна електростанція надійно заживлена. А 20 співробітників аварійно-відновлювальних бригад підприємства отримали урядові відзнаки та державні нагороди. Пишаємось!
І це лише частинка історії тих днів. Завдяки таким людям ми ближче до нашої Перемоги!
За матеріалами «Голос України»