Як Росія використовує свої АЕС для шантажу
Росатомна зброя. Як Росія використовує свої АЕС за кордоном для шантажу та тиску
Опинившись у міжнародній ізоляції після вторгнення в Україну, Росія стала особливо активно використовувати свої енергетичні ресурси як зброю для політичного тиску. Усі уважно стежать за нафтогазовим шантажем, спрямованим на Європу, але мало хто звертає увагу на те, що атомна енергетика використовується Росією з політичною метою не менш активно. Вже багато років «Росатом» зводить станції в країнах, що розвиваються, «в кредит», тим самим прив'язуючи ці країни до Москви. Часто договори про будівництво станцій мають корупційний характер: підкуповуючи політичні еліти країн-партнерів, Кремль робить їхню залежність особливо міцною. Шантажуючи припиненням уранових поставок, Москва сподівається схилити багато країн на свій бік у протистоянні із Заходом.
Урановий капкан Росії
У березні російський віце-прем'єр Олександр Новак уперше після початку війни заявив, що Москва може обмежити постачання західним країнам урану – радіоактивного металу, який використовується для виробництва ядерного палива. Заява прозвучала на тлі постійних запевнень «Росатому», державної корпорації з атомної енергії, про свою надійність як партнера та бездоганне виконання умов контрактів. Те саме говорив і «Газпром» незадовго до того, як обмежив, а в деякі країни (наприклад, Данію та Нідерланди) повністю припинив постачання газу.
«Росатом» настільки відкрито не шантажував країни Заходу, але чекати на іншу поведінку від держкорпорації в аналогічній ситуації навряд чи доводиться. Обмеження постачання урану може призвести до того, що і США, і інші країни втратять сировину для ядерного палива власного виробництва, а це спровокує перебої в роботі реакторів у всьому світі, повідомили в Міненерго США.
«У нас найбільший атомний флот у світі, і нині ми не маємо можливості забезпечити паливом усі наші реактори», — заявила помічник міністра енергетики США Кетрін Хафф.
Справа в тому, що хоча на «Росатом» припадає лише 6% від світового видобутку урану, корпорація контролює понад 45% світового ринку його переробки та збагачення — процесів, необхідних для використання природного матеріалу як паливо на АЕС. Євросоюз купує близько 40% збагаченого урану у Росії та Казахстану. Болгарія, Чехія, Фінляндія, Угорщина та Словаччина залежать від палива, яке постачається «Росатомом».
Тяжка ситуація і в США. Росія, Казахстан та Узбекистан забезпечують близько половини всієї потреби Штатів в урані, причому частина казахстанського урану також проходить через Росатом. Експерти і раніше попереджали, що така залежність загрожує національній безпеці та необхідні диверсифікації поставок та переробки. Однак у цьому напрямі робилося не лише недостатньо, а й навпаки. Так, у 90-х роках США ліквідували власну збагачувальну промисловість. Передбачалося, що не буде потреби після укладання 1993 року Угоди ВОУ — НОУ, чи «Великої уранової угоди», як частини програми роззброєння. Договір між Москвою та Вашингтоном передбачав, що США отримуватимуть паливо для АЕС з поставок радянського збройового урану, який перед відправкою переводитимуть до низькозбагаченого.
Читати публікацію Інсайдер повністю