Звернення персоналу ЗАЕС до світової спільноти

Звернення персоналу Запорізької АЕС до світової спільноти

Почуття глибокої тривоги за майбутнє, страху за життя сімей, рідних та близьких нам людей, за долі наших дітей — дедалі більше охоплюють нас, працівників Запорізької атомної станції.

За 5 місяців, що минули, порушено безліч правових норм, принципів і регламентів забезпечення безпеки у сфері поводження з мирним атомом. А останні два тижні атомна станція стала, по суті, ціллю безперервних військових атак.

Артилерійські удари стають з кожним разом дедалі потужнішими та небезпечнішими, а загроза знищення критично важливих об'єктів забезпечення ядерної безпеки — все реальнішою. Але атомна станція — це не лише реактори, парогенератори, турбіни та різноманітне електрообладнання.

Атомна станція — це люди, величезний колектив — понад 10 тисяч працівників. І це не просто висококваліфіковані фахівці з унікальними компетенціями та досвідом. Це людські життя, кожне з яких безцінне. Перебуваючи на своїх робочих місцях, наші працівники отримують тяжкі поранення і гинуть. Чимало людських жертв і серед невинних, мирних жителів нашого Енергодару. Світла пам'ять про них спонукає нас голосно і відверто заявити наступне.

Зупиніться та замислитесь! Те, що відбувається, жахливо і знаходиться за межею здорового глузду і моралі для будь-кого, хто думає хоча б на один крок вперед! Подумайте про майбутнє нашої Землі, про майбутнє наших і ваших дітей! Наша планета така маленька і безглуздо припускати, що на ній десь можна буде сховатися від наслідків масштабної ядерної катастрофи. Ми віримо, що не буває у житті кризових ситуацій, з яких немає виходу. Безвихідною є лише смерть! Ми переконані, що колективний розум і добра воля можуть змусити замовкнути гармати та не допустити непоправного! Адже наслідки можуть виявитися на порядок жахливішими, ніж підсумки трагедій у Чорнобилі та на Фукусімі.

У світовій практиці атомної галузі не існує аварійних планів, розрахованих на захист ядерних об'єктів у ситуації, коли вони стають територією бойових дій. Наші батьки збудували Запорізьку атомну станцію. Ми майже 40 років, без жодної аварії, безпечно експлуатуємо її. Це не просто наша робота. Це — наше життя. І присвячене воно лише одній прекрасній меті — ми виробляємо для людей екологічно чисте світло та тепло, створюємо затишок у кожній оселі, у кожній родині, для кожної людини — незалежно від раси, національності, віросповідання, політичних поглядів та громадянства. Ми вміємо професійно керувати ядерною реакцією. Але безсилі перед людською безвідповідальністю та безумством.

 І все, чого ми хочемо — жити та працювати, ростити та виховувати наших дітей у мирному місті, у мирній країні, на мирній планеті. Проте наші знання та можливості не безмежні. І ми звертаємось до всього цивілізованого людства — допоможіть нам відстояти це право сьогодні! Завтра — може бути пізно!