Гендер для профспілок в енергетиці
Гендер для профспілок в енергетиці:
від теорії – до практики
11 листопада 2021 року відбулася третя зустріч вебінар-марафону, організована МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» (LHSI) в рамках проєкту «Ge4U» - «Гендер для профспілок в енергетиці». Реалізується ініціатива за підтримки USAID і спрямована на створення гендерно сприятливих умов праці на енергетичних підприємствах України. На перших двох освітніх вебінарах експерти знайомили учасників з принципами гендерно-орієнтованого підходу в енергетичній галузі та гендерними особливостями, які необхідно враховувати для забезпечення рівних умов праці жінок і чоловіків. На третьому заході «GE4U» було розглянуто практичні інструменти забезпечення рівних прав та можливостей на робочому місці – формування гендерних комітетів і комісій на підприємстві. На вебінарі було представлено досвід роботи гендерних комітетів на прикладі Атомпрофспілки.
Юлія Галустян, спеціалістка з гендерних питань Проєкту енергетичної безпеки (ПЕБ) поділилася з учасниками семінару наявним досвідом створення комітетів з гендерних питань у проєкті USAID ПЕБ. Експертка наголосила на важливості подібних вебінарів, які послужать створенню на підприємствах енергетичних галузей гендерних комітетів та комісій. Яка саме буде назва органу – це питання ще опрацьовується.
– «Гендерні комітети», принаймні, така назва вказана у методичних рекомендаціях Міністерства соціальної політики, – зазначила Юлія Галустян. – Паралельно можна упроваджувати такі посади, як гендерний радник директора чи окрему посаду за вирішенням організації. Важливо, що вже є дорожня карта, яким напрямом рухатися. І тут треба віддати належне Атомпрофспілці, яка була форвардом в Україні у цьому напрямі. Ще на початку 2000-х років Атомпрофспілка в Україні стала єдиною такою потужною організацією, яка упроваджувала на підприємствах галузі гендерні засади. Сьогодні є вже законодавче підґрунтя, яким чином створювати такі комітети, що має бути прописано у положенні про гендерний комітет, які функціональні уповноваження гендерних радників тощо. І от, узявши на озброєння напрацьований на сьогодні досвід, нашим Проєктом енергетичної безпеки і мною безпосередньо як експертки з гендерних питань у даному проєкті, можу з радістю констатувати про створення такого гендерного комітету на комунальному підприємстві «Київтеплоенерго». Наказом директора більш як два роки тому було затверджене на підприємстві положення про гендерний комітет. Починали з проведення навчання для членів гендерного комітету. Цікаво, що у положенні закладено, що кожні два роки гендерний комітет оновлює склад. Це є виправданим, адже необхідно залучати до процесу якомога більше працівників, щоб зробити підприємство «дружнім» і для чоловіків, і для жінок. Також було створено гендерний комітет на ДП «Оператор ринку». На відміну від десятитисячного «Київтеплоенерго», це невеличке підприємство (близько ста осіб). Тобто, «гендерна хвиля» в Україні вже йде, і я надзвичайно цьому радію.
Заступник Голови Атомпрофспілки Павло Прудніков розповів учасникам вебінару про досвід створення в профорганізації гендерної комісії.
– Атомпрофспілка з початку своєї історії дуже тісно і плідно співпрацювала з різними міжнародними організаціями, Ще 1995 року профспілка приєдналась до найавторитетнішої та найчисленнішої на той час Міжнародної федерації профспілок гірників, хіміків, енергетиків та різноробочих (ІСЕМ). (У 2012 році ICEM увійшла до Глобального Союзу IndustriALL). Наприкінці дев’яностих за підтримки Фонду ім. Фрідріха Еберта ІСЕМ почала проводити різноманітні семінари з питань гендерної політики. На той час це було незвичне, нове. Поступово, беручи участь у гендерних заходах, ми зрозуміли, що це не лише питання «на злобу дня», але й потужний ресурс організаційного зміцнення Атомпрофспілки. У 2001 році в нашій профспілці було прийнято дві нові органайзингові стратегії, стосувалися вони молодіжної і гендерної політики. На Пленумі ЦК Атомпрофспілки 2003 року було створено Постійну гендерну комісію при ЦК Атомпрофспілки, було прийнято відповідне положення. Також було рекомендовано профспілковим комітетам на підприємствах атомної енергетики та промисловості створити при своїх профспілкових комітетах або постійно діючі комісії, або робочі групи. І невдовзі на багатьох підприємствах у сфері впливу Атомпрофспілки, зокрема, на усіх діючих атомних електростанціях, на ДП «СхідГЗК», ДСП ЧАЕС такі комісії було утворено.
Сьогодні є вже законодавче підґрунтя для цієї роботи. А на той час в Україні щодо гендерної рівності були лише наміри, неоформлені законодавчо тенденції. Нам самим доводилося розписували напрями роботи комісії. Деякі з цих напрямів залишаються актуальними і сьогодні. Хоча майже двадцять років пройшло. Передусім через те, що хоча вони й були проголошені, але практичних інструментів їх реалізації виявилося недостатньо. Сьогодні ця робота значно активізувалася, з моменту, коли Рената Яресько, начальниця відділу роботи з громадськістю департаменту з комунікацій НАЕК «Енергоатом» зайнялася проєктом самореалізації жінок в атомній енергетиці. ДП «НАЕК «Енергоатом» та громадська організація WiN Ukraine співпрацюють у програмі «Професійний розвиток жінок в атомній енергетиці». Тобто, з боку адміністрації теж розпочалася потужна хвиля щодо упровадження гендерної політики в Компанії. Відбулася потужна синергія наших зусиль. Зрозуміло, що в адміністрації є більше важелів впливу у просуванні гендерної політики на підприємствах. На сьогодні Енергоатом є однію з небагатьох компаній в Україні, в якій прийнято документ, що має назву «Гендерна політика державного підприємства «НАЕК Енергоатом». Нами було проведено спільні виїзні семінари на усі промислові майданчики АЕС. Метою їх було створення спільноти, як їх називає Рената Яресько, «амбасадорів гендерної політики на атомних електростанціях». На початку 2000-х ми створювали гендерні комітети майже «адміністративним» методом, аби вони хоч якось запрацювали, адже у суспільстві тема гендерної рівності була ще неприйнятною для багатьох з огляду на віками закоренілі рольові гендерні стереотипи. На сьогодні гендерною тематикою в атомній галузі займається вже велика спільнота однодумців. Але важливо те, що горизонтальна гендерна мережа на АЕС розширюється за підтримки вже існуючих структур, які були створені при профспілкових комітетах. В якому остаточному вигляді це буде працювати, чи буде це дорадчий орган при генеральному директорові чи уповноважений з гендерної політики на підприємстві, спільні робочі групи, постійні комісії – ця форма ще обговорюється. Тому надзвичайно є корисними подібні вебінари, на яких обговорюється це питання. Передбачається, що буде створено спільну робочу групу з укладення колективного договору (до неї увійдуть представники як профспілки, так і адміністрації), яка у тому числі буде розробляти відповідні гендерні зміни до колдоговору. У кожного (адміністрації та профспілки) своя функція і свої ресурси, але вони разом, спільно і комплексно, упроваджуватимуть гендерну політику на окремо узятому підприємстві.
«Ми рухаємося правильним шляхом, – зазначила Рената Яресько, начальниця відділу роботи з громадськістю департаменту з комунікацій НАЕК «Енергоатом», - у нас у всіх робочих групах є класні лідери думок. Ми тісно співпрацюємо з профспілками, щодо аудитів, опитувань, необхідних змін у колективні договори. Але залишається відкритим питання, які інструменти ефективніше застосовувати. Адже велике підприємство – це велика бюрократична машина, чим більше підрозділів, тим більше своїх нюансів.
Елла Ламах, спікерка та модератор вебінару, експертка з гендерної політики МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я», голова правління ГО «Центр розвиток демократії», підсумовуючи захід зазначила, що «це не останній вебінар, який буде присвячено створенню на підприємствах гендерних комітетів». Вона повідомила, що на даний час фахівцями ПЕБ ведеться робота над проєктом положення про гендерні комітети. «Це не буде типове положення, яке ми хочемо вам нав’язати. Але у той же час це будуть принагідні загальні рекомендації з урахуванням усіх цінних пропозицій».
Наступну зустріч вебінар-марафону планується провести 18 листопада 2021 року і присвятити її темі протидії сексуальному насильству та дискримінації на робочому місці і вдома.