Соціальна система координат для профлідерів
Соціальна система координат для профспілкових лідерів
Чергову лекцію освітнього онлайн навчання «Профспілкова абетка», що проводиться викладачами Центрального комітету Атомпрофспілки у рамках проєкту «Колегіум Атомпрофспілки» для новообраних профлідерів, 16 травня 2023 року презентувала Леся Семеняка, яка відповідає в ЦК за міжнародну роботу та гендерну політику.
Леся Семеняка поінформувала слухачів навчання про існуючі соціальні моделі у різних країнах. Наприклад, Ліберальна модель соціальної держави характеризується тим, що роль державних структур в реалізації соціальної політики, розв’язанні соціальних проблем мінімальна.
Як відомо, саме ліберальну систему соціального захисту просувала в Україні Голова Комітету ВР з питань соціальної політики Галина Третьякова, відома її сумнозвісна заява: «Новий Трудовий кодекс буде дуже ліберальним до бізнесу та дозволить трохи наїжджати на права і дискримінувати найманого працівника». До цього законопроєкту була маса претензій у профспілок.
Континентально-європейська соціальна модель, тут має місце соціально орієнтована ринкова економіка. Так, у системі охорони здоров’я обов’язкове страхування. 90% населення охоплене обов’язковим страхуванням, 8% — приватним, 2% незаможних громадян — їм страховку оплачує держава».
Третя соціальна модель — Скандинавська (ще її називають Данською — Ред.). Тут соціальний захист забезпечує держава з податків. Держава працює над загальною зайнятістю, вирівнюванням доходів, пом’якшенням соціального розшарування. Але в обмін на безкоштовні соціальні блага громадяни віддають левову частку своїх доходів державі.
Леся Семеняка відзначила, що у цих країнах дуже великий вплив профспілок. Тут історично склалася двостороння договірна система трудового регулювання. Наприклад, у Данії немає жодного окремого закону про зайнятість, про мінімальну заробітну плату. Усі цифри закладаються у колективний договір.
А де ж знаходиться Україна? Україна перебуває на шляху трансформації. Соціальна модель, яка у нас була, вже не діє. Колись профспілки брали участь в управлінні фондами: соцстраху, пенсійного, з безробіття, тимчасової непрацездатності, нещасного випадку на виробництві. Сьогодні більшість фондів знищено, вплив профспілок надзвичайно зменшено. Леся Михайлівна підкреслила, якщо не зберегти залишки соціальної моделі, які ще існують, усім новим профспілкам доведеться заново напрацьовувати в Україні систему соціального захисту працівників.
Леся Семеняка також докладно зупинилась на найгарячішій профспілковій темі в Україні — боротьбі за збереження соціальних норм у трудовому законодавстві, і величезній міжнародній підтримці.
«Міжнародна підтримка допомогла українським профспілкам на якийсь час пригальмувати просування Закону України «Про працю» у тому вигляді, в якому він був». Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн зазначила стосовно Закону «Про працю»: «ЄС буде продовжувати стежити за розвитком трудового законодавства України та заохочувати належне залучення соціальних партнерів до його підготовки». Це було у відповіді на Звернення до неї керівництва EPSU у зв’язку з заявкою України на членство в ЄС, у рамках підтримки українських профспілок та заохочення в Україні поваги до соціального діалогу.
Окрему презентацію було присвячено гендерній рівності, як складової демократичного устрою України, основним правовим актам для впровадження гендерної рівності та недискримінації у національному законодавстві, побудованому на основі міжнародного права.
Леся Семеняка докладно зупинилась на конвенціях Міжнародної організації праці, в яких йдеться про гендерну рівність, і яка участь в їх розробці профспілок. Розповіла про особливу важливість для посилення демократичних процесів в Україні ратифікації Конвенції МОП № 190, якою визнано право кожної людини на сферу праці, вільну від насильства і домагань. Взагалі Україна ратифікувала близько 70 конвенцій МОП, повідомила Леся Семеняка. Положення цих конвенцій імплементовані у національне законодавство.
Лілія Соколова,
Пресслужба Атомпрофспілки