Нарада у Міндовкілля. Проблеми підприємств зони
3 червня 2022 року у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України за ініціативи Атомпрофспілки відбулась нарада, присвячена проблемам підприємств, що належать до сфери управління ДАЗВ, розташованих у Чорнобильській зоні відчуження. Нарада відбулась за участі заступника очільника Міндовкілля Олександра Краснолуцького, керівників департаментів міністерства, очільника Держагенства України з управління зоною відчуження України Євгена Крамаренка, Голови Атомпрофспілки Валерія Матова, представника Атомпрофспілки в ЧООП Миколи Тетеріна, голови профкому ЧАЕС Богдана Сердюка (приєднався онлайн).
Підприємства Чорнобильської зони відчуження та Чорнобильська АЕС після звільнення від російських окупантів налагоджують свою роботу в нових умовах, ускладнених знищенням значної інфраструктури зони російськими окупантами. Є труднощі з доставкою персоналу на станцію, організацією їх робочих місць, визначенням регламенту роботи, організацією місця проживання персоналу ЧАЕС, харчування працівників зони, з підготовкою до зимового опалення тощо, а також проблеми традиційного вже недофінансування діяльності підприємств зони. Але головне питання, що непокоїть профспілку – це заяви адміністрації щодо необхідності «оптимізації» персоналу. Профспілка ініціювала нараду з керівниками міністерства, аби упередити скорочення чисельності працівників на підприємствах зони відчуження, а також зберегти рівень їхньої заробітної плати.
Голова Атомпрофспілки Валерій Матов у своєму слові на нараді подякував замміністру за оперативне реагування на звернення Атомпрофспілки й оперативну організацію засідання, висловив надію на спільне швидке розв’язання проблем, пов'язаних з умовами праці та перспективами розвитку чорнобильських підприємств.
«Ми змушені були звернутися до керівництва Міністерства щодо вирішення питань, що накопичилися у Чорнобильській зоні відчуження, хотіли би, як соціальні партнери, мати повну інформацію про кроки адміністрації щодо перспектив діяльності підприємств зони, узгодити наші позиції і мати злагоджені дії щодо вирішення проблем, особливо тих, які стосуються безпосередньо трудових колективів», – зазначив Валерій Матов.
«Людей турбує передусім збереження чисельності колективів та рівня заробітної плати, – зазначив представник Атомпрофспілки в Чорнобильській організації профспілки Микола Тетерін. – Наша позиція полягає в тому, що під час війни слово «скорочення» персоналу ми не повинні взагалі вимовляти. Керівництво називає це «оптимізацією», але ми розуміємо, що це скорочення. Ми маємо домовитися, щоб, хоча б на час воєнних дій, не «оптимізувати» чисельність, навіть якщо працівники не задіяні у роботах, чи з якихось причин залучити їх до робіт неможливо».
Це центральне питання для Атомпрофспілки, яке необхідно було узгодити на рівні міністерства, зазначили профспілкові лідери. Інші «тактичні» питання, що стосуються харчування, проживання, перевезення працівників, підготовки до зимового періоду тощо, мали би бути розв’язані на рівні Державного агентства з управління зоною відчуження. Проте, на думку профспілки, вони вирішуються не досить ефективно. Тому ці профспілкові претензії також були озвучені на нараді у міністерстві: Агентство не має чіткого розуміння, як працюватимуть підприємства зони відчуження, немає перспективного плану їх розвитку, не розроблено чіткого механізму взаємодії і координації підприємств.
Особлива ситуація на Чорнобильській атомній електростанції з організацією проживання персоналу. Керівництво ДАЗВ проти поселення людей у Чорнобилі, що передбачено нормативними документами, натомість пропонує організацію проживання у 10-кілометровій зоні.
Голова Держагенства України з управління зоною відчуження Євген Крамаренко пояснив: «Атомна електростанція через руйнування внаслідок окупації відрізана від Славутича, де проживає основний персонал. Тому є труднощі з його доставкою. З огляду на це розглядається, що максимум персоналу працюватиме у Славутичі, а на ЧАЕС – лише той персонал, який безпосередньо задіяний у роботах на атомної електростанції. У зв’язку з цим є потреба запровадження вахтового методу роботи та організації проживання персоналу на території чорнобильської зони».
Йдеться про споруди, зведені під час ліквідації наслідків аварії 1986 року. Тепер передбачається у цих будинках розмістити гуртожитки для працівників ЧАЕС. Серед аргументів, які навів Євген Крамаренко: зручність, бо персонал буде поруч із виробництвом, економія на перевезеннях, належне обслуговування і забезпечення умов у приміщеннях персоналом станції. На заваді планам адміністрації – чинні нормативні документи, які вказують, що місцем проживання персоналу працівників зони може бути лише місто Чорнобиль. проживання у 10-кілометровій зоні близько ЧАЕС, як пропонує керівництво, не допускається.
Голова профкому ЧАЕС Богдан Сердюк поінформував учасників наради, що «наразі консенсус з адміністрацією станції щодо вахтового метода роботи узгоджено. Тут претензій немає. Є техніко-економічне обґрунтування, слідкуємо за процедурою впровадження вахтового методу роботи. Однак, наше занепокоєння спричинює місце проживання, чи як називає адміністрація – «тимчасового відпочинку» нашого персоналу. Ми наполягаємо на тому, що має бути проведена незалежна експертиза щодо цих місць тимчасового проживання нашого персоналу. І звертаюсь до керівництва ДАЗВ та Міндовкілля віднайти можливість її проведення. Адже санітарні правила прописують, що у десятикілометровій зоні ЧАЕС не має бути об’єктів для проживання».
На нараді заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів Олександр Краснолуцький у цілому підтримав вимоги профспілки і висловив таку позицію міністерства: «У цей складний час, коли багато наших співвітчизників боронять нашу землю, має бути надійна система захисту працівників. І моя особиста позиція – ми не повинні втрачати людей». На жаль, зазначив він, проблеми є, а механізмів вирішення їх подекуди немає. Він дав доручення керівнику ДАЗВ проаналізувати діяльність підприємств і підготувати відповідні пропозиції, пропрацювати озвучені на нараді питання з директорами підприємств.
Представник Атомпрофспілки в ЧООП Микола Тетерін запропонував «запротоколювати усі рішення, прийняті за результатам обговорення на нараді, із заявленою позицією міністерства. І далі, за протоколом, узгодженим профспілкою, скласти відповідний план розв’язання проблем за відповідної з профспілкою координації».
Лілія СОКОЛОВА