Профспілки проти реформи соцстрахування
Профспілки проти реформи соцстрахування
30 вересня в інформаційній агенції «Укрінформ» відбулася прес-конференція, організована Федерацією професійних спілок України «Куди спливають 30 млрд. грн. страхових коштів?», на якій було поінформовано журналістів, що об'єднання профспілок і роботодавців вимагають від Кабінету Міністрів відкликати законопроект «Про реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці», який було передано до Верховної Ради 15 вересня цього року без належного громадського обговорення.
Урядовий законопроект практично зліквідує існуючу систему санаторно-курортного лікування, послугами якого користуються застраховані особи, унеможливить оздоровлення дітей за рахунок фонду соціального страхування, знизить розмір щорічного підвищення виплат потерпілим на виробництві, інші послуги, передбачені законодавством.
«Те, що запропоновано Урядом, фактично перекреслює українську модель соціального страхування, ті надбання, які ми вибудовували тривалі роки за європейським зразком. Бо самоврядність є звичайним класичним прикладом побудови європейської моделі соціального страхування, - зазначив на прес-конференції Голова ФПУ Григорій Осовий.
- В Україні вибудовано тристоронню соціальну модель, що базується на трипартизмі – соціальному діалозі трьох сторін – держави, профспілок, роботодавців. На таких – тристоронніх – засадах укладається, наприклад, Генеральна угода. Для урегулювання соціально-економічних питань в Україні створено Національну тристоронню соціально-економічну раду (НТСЕР). Модель трипатризму, відповідно, теж здійснюється в органах соціального страхування.
Що ж пропонує сьогодні Уряд? – одержавити фонди соціального страхування, скасувати право працівників бути представленими в управлінні фондами, скасувати право роботодавців брати участь в управлінні фондами.
Відповідальність громадян за своє соціальне самопочуття має базуватися на тому, що держава передає певні функції громадським організаціям, тобто, розгортати, а не скорочувати самоврядування.
Проте, ми бачимо, що Уряд навпаки, має намір ліквідувати самоврядування й одержавити систему соціального страхування, зробити підконтрольним державі громадянське суспільство. Сьогодні фонди, які є самоврядними організаціями, діють прозоро, легітимно. Законодавством прописано, що будь-який громадянин чи організація мають можливість зробити відповідний запит і отримати відповідну інформацію, і, таким чином, упевнитися, як представники, яким делеговано право управляти коштами соціального страхування, виконують свої функції».
Профспілки не влаштовує, що новим законопроектом ліквідується ціла низка гарантій, існуючих сьогодні в системі соціального страхування.
«Наприклад, санаторне-курортне лікування, - відзначив Г. Осовий. - Країна хвора: чорнобильці, люди які отримують травми на виробництві. А сьогодні ми маємо ще один важкий контингент - люди, які постраждали внаслідок АТО. Усі вони потребують швидкого і невідкладного лікування, відновлення здоров’я. Потребують звичайного профілактичного оздоровлення діти. Проте, пропонується санаторне-курортне лікування повністю ліквідувати як вид соціального страхування. Буде ліквідоване дитяче літнє оздоровлення. Уряд передає цю функцію на місцевий рівень. Тобто, на розсуд місцевого самоврядування. Але ми чудово розуміємо, що бюджети цих органів мізерні і ніхто цю (оздоровчу) функцію виконувати не буде. Уряд пропонує також частково ліквідувати фінансування юнацько-спортивних шкіл. Ми будемо змушені також ліквідувати фінансування закупівлі новорічних подарунків.
Уряд протягом цього року вже двічі залазив у кишеню фондів загальнообов’язкового страхування, вносячи відповідні законодавчі пропозиції. Лише за останні півроку з фондів соціального страхування вилучено 2 млрд. грн. до Державного бюджету. І тим самим збідніли можливості фондів виконувати належним чином свої функції. Законопроектом розмір одноразового відшкодування потерпілим на виробництві передбачається зменшити у десять разів. Відомо, що щорічні вплати потерпілим на виробництві здійснюються в установлених розмірах з щорічною індексацією цього розміру не менш ніж на рівень щорічного зростання середньої заробітної плати в економіці. Так от, Уряд пропонує зменшити цю норму у п’ять разів.
Ще одне питання: кому буде передано управління коштами? Передбачається створити центральний орган виконавчої влади. І, таким чином, створити державний орган, який буде на свій розсуд управляти коштами соціального страхування, планується також об’єднати усі фонди. Фактично йдеться про ліквідацію усіх чинних фондів загальнообов’язкового соціального страхування і утворення згодом державного органу, який управлятиме коштами. Тобто, ми бачимо, що законопроект завдає серйозного удару по соціальним правам і соціальним гарантіям українських громадян. А сьогодні в Україні в системі соціального страхування змушені отримувати послуги або матеріальну допомогу близько 30 млн. громадян. Отже 30 млн. громадян відчують наслідки таких нововведень і, очевидно, будуть протестувати проти таких дій.
Тому Федерація профспілок, інші національні профспілкові об’єднання виставляють ультиматум Кабінету Міністрів України і вимагають відкликати законопроект, який було внесено Урядом без проведення соціального діалогу, без попереднього обговорення сторонами соціального діалогу, як це передбачено регламентом Кабінету Міністрів. Без обговорення в Національній тристоронній соціально-економічній раді, що передбачає регламент НТСЕР.
Тобто, законопроект було «вкинуто» до Верховної Ради 15 вересня виключно поза межами громадського обговорення і консультацій. Що, до речі, протирічить заявам Президента, його продекламованим намірам, що влада має бути підконтрольною громадянському суспільству, більше того, - прислухатися до його думок».
Учасник прес-конференції головний лікар санаторію «Хмільник» Олександр Галаченко наголосив, що внаслідок «псевдореформ» ми отримуємо обов’язково і гарантовано дві речі: недоступність санаторно-курортного лікування широким верствам нашого населення, і – тисячі безробітних працівників санаторно-курортних закладів. Уряд має намір передати оздоровлення дітей на рівень місцевої влади. Але це буде обов'язок, який не підкріплений фінансами. Дитяче оздоровлення зведеться до літніх таборів, які мало затратні, але й мало ефективні», - зауважив він.
Олександр Галаченко зазначив, що унаслідок проведених реформ можна буде забути про профілактичну допомогу. «Я хотів би навести слова класика нашої медицини М. І. Пирогова, який сказав, що майбутнє належить саме превентивній медицині. Тобто, профілактичній. Відновлювальне лікування і профілактична медицина – це пріоритетні завдання санаторно-курортних закладів. Якщо взяти за приклад інсульт, то вартість профілактики інсульту у десять разів дешевша, ніж його лікування. Якщо говорити про медичну реабілітацію, то кожний долар, за даними ООН, вкладений в медичну реабілітацію, амортизується і повертається у державу в десятикратному розмірі. Найбільше реабілітаційних відділень представлено в системі Укрпрофоздоровниці. Це більш як 100 відділень. Але й цих реабілітаційних ліжок не достатньо для відновлювального лікування. Тому напрям цей надзвичайно потрібно розвивати, а не закривати. Завдяки реабілітаційній допомозі, 80 відсотків хворих повертається на своє попереднє робоче місце. Причому, повертаються на місяць-півтора раніше тих, хто не проходив реабілітацію. Більше того, інвалідність серед реабілітованих утричі менша, ніж у тих, хто не проходив реабілітації. Здається, переваги профілактичного оздоровлення очевидні. Проте, пересічний громадянин нашої держави вже не зможе купити собі оздоровчу путівку, яка коштує у середньому 6 тис гривень.
Підраховано, що наслідком від низької профілактики захворюваності буде становити втрати державі 4 відсотки ВВП. І це тоді, коли наша країна бореться, щоб наступного року приріст ВВП був хоча би 0,2 відсотки».
Ярослав Грабовецький, директор ДЮСШ (місто Коломия Івано-Франківської області) зі свого боку висловив стурбованість, що напризволяще будуть кинуті 600 дитячо-юнацьких спортивних шкіл, які хоча б частково, але все ж фінансуються за кошти соцстраху: «Нам байдуже, звідки надалі ми будемо отримувати фінансування, але є небезпека, що завдяки такій реформі отримаємо 6 тисяч безробітних тренерів та 170 тисяч дітей на вулиці, яких завтра держава буде збирати по закутках у вигляді наркоманів та алкоголіків».
Під час прес-конференції Григорій Осовий повідомив, що 7 жовтня (в усьому світі відзначається як день боротьби за гідну працю) українські національні профоб’єднання проведуть форум, на який запрошують прем’єр-міністра України.
«Оскільки урядові рішення, які приймалися протягом року і деякі з них імплементувалися через законодавчі ініціативи Уряду, а тепер - черговий пакет так званих реформаторських законів, які було передано 15 вересня до Верховної Ради, здебільшого спрямовані на зниження рівня соціального захисту населення, або ущемлення трудових прав працівників, - зазначив Г. Осовий. - Цілком зрозуміло, що ми з цим не можемо погодитися. Тому, або ми – профспілки, роботодавці, Уряд - повертаємося в русло цивілізованого соціального діалогу і обговорюємо ініціативи, які проводить Уряд, або ж профспілки будуть змушені діяти у той спосіб, який визначено законом – використовувати всі інструменти захисту прав інтересів працівників».
Довідково. У лютому 1991 року Уряд України і профспілки (на той час Рада Федерації незалежних профспілок України) прийняли спільну постанову «Про управління соціальним страхуванням в Україні», а в березні того ж року профспілки за участю представників Мінпраці, Мінфіну, Нацбанку України реалізували положення прийнятої спільної постанови. Так було створено принципово нову структуру — Фонд соціального страхування України. Організаційно Фонд здійснював свою діяльність через створене правління Фонду, до складу якого входила абсолютна більшість представників від профспілкових об'єднань. Правління Фонду розробляло та затверджувало Положення про Фонд та його виконавчі органи. Метою створення фонду було забезпечити фінансову самостійність та стабільність системи соціального страхування.
На сьогодні в Україні поки що існують такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування:
На випадок безробіття - здійснюється через Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими похованням - здійснюється через Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності - здійснюється через Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Пенсійне страхування - здійснюється через Пенсійний фонд України та недержавні пенсійні фонди.
Прес-центр Атомпрофспілки