Апеляційний суд залишив рішення суду без змін

Апеляційний суд залишив рішення суду І інстанції у справі за позовом «Енергоатома» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів без змін

20 листопада 2014 р колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду під головуванням судді Лічевецького Ігоря Олександровича залишила без задоволення апеляційну скаргу ДП «НАЕК «Енергоатом» на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 вересня 2014 р. за позовом ДП «НАЕК «Енергоатом» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників.

Зокрема, у позові та апеляційній скарзі йдеться про визнання неправомірної бездіяльності та зобов’язання вчинити дії щодо повернення Позивачу з бюджету надмірно сплачених  525 млн грн частини прибутку державних підприємств шляхом здійснення зарахування переплати вказаної суми в рахунок майбутніх платежів з податку на додану вартість, що підприємство вже другий рік поспіль намагається здійснити самостійно на законних підставах у досудовому порядку.

Безпрецедентність вказаних судових рішень полягає у тому, що судами підтримано позицію Відповідача, який у судовому провадженні заявив, що здійснює відшкодування коштів з державного бюджету виключно за платежами, визначеними статтями 9 та 10 ПКУ (податки і збори). Насправді вказаний орган ДФС був і є державним органом, що здійснює адміністрування, контроль, та облік платежів з частини прибутку, як за чинним Податковим кодексом України (ПКУ), так і у період до його запровадження.

Посилання позивача норми ПКУ, що регулюють повноваження органів ДФС за іншими обов’язковими платежами до бюджету (частини прибутку), наявну практику підприємства по поверненню переплати за цим платежем в умовах дії ПКУ, надані Позивачем суду офіційні адресні висновки ДФІ, Мінфіну, Держказначейства та навіть самої ДФС України про наявність повноважень та обов’язків  у органів ДФС з повернення платнику переплати з цього неподаткового платежу, судом І інстанції визнані недостатніми, а суддею Лічевецьким І.О. навіть такими, які не має суттєвого значення для розгляду питання по суті.

Крім того, при розгляді апеляційної скарги суд зазначив, що позивач в усіх інстанціях мав би відстоювати саме заявлені ним позовні вимоги (в частині здійснення зарахування переплати в сумі 525,0 млн грн в рахунок майбутніх платежів з податку на додану вартість), а не наполягати на поверненні коштів. Проте, за змістом матеріалів справи саме суд першої інстанції перевів розгляд справи в площину повноважень органів ДФС в питаннях «повернення» надмірно сплачених коштів за вимогами ст. 43 «Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань» Податкового кодексу України. При цьому, колегія судів КААС не звернула уваги на той факт, що і за змістом позову, і за поясненнями, наданими представниками Позивача в судовому засіданні, вимоги ст. 43 ПКУ позивачем у цій справі розуміються та оцінюються виключно у поєднанні з вимогами ст. 87 «Джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків» ПКУ, пунктом 1 якої до таких джерел віднесено «також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів».

Отже, такими діями судді Санін Б.В. та Лічевецький І.О. іменем України винесли рішення, якими фактично дозволили фіскальним органам діяти незаконно. Одним із прикладів яких є лист ДФС України від 04.11.2014 № 6166/6/99-99-20-01-01-15 про відмову у зарахуванні переплати ДП «НАЕК «Енергоатом» з податку на прибуток у сумі понад 200,0 млн.грн з одної картки обліку платежів підприємства на іншу («основну») з того ж самого податку на прибуток через ніби відсутність цієї переплати.

Слід додати, що протягом 2013 та І півріччя 2014 рр. Компанія зверталася з заявами до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про повернення або зарахування надмірно сплачених коштів з частини прибутку на інший податок. Проте підприємство регулярно отримувало відмову, вмотивовану тим, що фіскальний орган не є відповідальним за повернення цих коштів з бюджету. Такими діями податковим органом було порушено не тільки норми податкового та бюджетного законодавства, а й ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Довідково зазначаємо, що саме суддя Санін Богдан Володимирович 30.11.2013 своєю постановою по справі №826/19020/13-а заборонив проведення мирних зібрань (пікетування, пішої ходи, демонстрацій, мітингів, зборів) з 01.12.2013 р. по 07.12.2013 р. у м. Києві по вул. Банковій, вул. Грушевського, вул. Богомольця, Європейській площі, Майдані Незалежності, парк «Хрещатий». А колегія судів Київського апеляційного адміністративного суду під головуванням саме судді Лічевецького Ігоря Олександровича 23.01.2014 залишила без задоволення апеляційну скаргу на вказане рішення Окружного адміністративного суду м. Києва.

24 вересня 2014 року відбулося засідання Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, створеної відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» як посиленого тимчасового заходу для відновлення довіри до судової влади, законності і справедливості. За підсумками засідання комісія ухвалила висновок про порушення присяги в діях судді окружного адміністративного суду міста Києва Саніна Богдана Володимировича та судді Київського апеляційного адміністративного суду Лічевецького Ігоря Олександровича.

Джерело: «Енергоатом»