Є добра новина для СМСЧ і для атомників

Є добра новина для СМСЧ і для атомників

 Комітет ВР з питань охорони здоров’я розглянув законопроект про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік». Й у цих змінах враховано вимоги Атомпрофспілки щодо підпорядкування та фінансування спеціалізованих закладів охорони здоров’я для атомників, -  залишення їх у безпосередньому підпорядкуванні МОЗ України та подовження фінансування за бюджетною програмою  «Спеціалізована та високоспеціалізована медична допомога, що надається загальнодержавними закладами охорони здоров’я».

Як відомо, в Україні реалізується нова модель фінансового забезпечення місцевих бюджетів – з урахуванням передбаченої урядом бюджетної децентралізації з перерозподілом функцій між державним і місцевими бюджетами. Закон України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» передбачав і передачу спеціалізованих медико-санітарних частин (СМСЧ) ядерно-енергетичного комплексу на фінансування їх з місцевих бюджетів.

Атомпрофспілка з цим не погоджується: зміна загальнодержавного статусу спеціалізованих медико-санітарних частин (СМСЧ), передача зазначених закладів з державної форми власності у комунальну з фінансуванням з місцевих бюджетів може спричинити непередбачувані негативні наслідки у роботі галузі, в якій надзвичайно важливим є дотримання безпеки, за дослідженнями, 60 відсотків безпеки є людський фактор.

«З самого початку СМСЧ створювались як частина єдиної системи радіаційної безпеки та захисту працівників на об’єктах ядерно-енергетичного циклу, медичного моніторингу стану здоров’я персоналу режимних об’єктів з особливо шкідливими умовами праці, - зазначає Голова Атомпрофспілки Валерій Матов. – Але СМСЧ здійснюють не лише спеціалізоване медичне забезпечення працівників атомних електростанцій, підприємств урановидобувного комплексу, а й медичну допомогу населенню міст-супутників атомних електростанцій, тобто тих, хто працює та живе у зоні підвищеної небезпеки та ризику. Тому ми використовували усі доступні профспілці механізми впливу, аби спеціалізована медицина у містах-супутниках АЕС залишалася спеціалізованою. На жаль, профспілки не мають права законодавчої ініціативи. Тому ми зверталися до представників законодавчої та виконавчої влади, вели перемовини з депутатами, які могли би втрутитися у ситуацію. Місцеві бюджети не готові до додаткового фінансового навантаження. Коштів тут критично мало. (У Держбюджеті-2015 місцевим бюджетам було передбачене фінансування на охорону здоров’я в обсязі 44,4 млрд. грн, що майже на 40% менше від потреби, яка на 2015 рік становить 73,7 млрд. грн. – Ред.) Тим більше, що у цілому галузь охорони здоров’я вже багато років живе в умовах постійного недофінансування.

Передача СМСЧ до бюджетів місцевих рівнів призведе до того, що відбудеться ще більше звуження функцій спеціалізованих медико-санітарних частин, фактично роль їх впаде до рівня звичайних територіальних закладів, скоротиться ліжковий фонд та втрачатиметься спеціалізація закладів, руйнуватиметься кадрова інфраструктура досвідчених, висококваліфікованих фахівців, скоротиться, при чому значно, кількість медичного персоналу, що призведе не лише до зниження безпеки ядерних підприємств, а й, безумовно, до підвищення соціальної напруги у містах».

Тому, коли під час прийняття Державного бюджету на 2015 рік посилилися намагання МОЗ передати СМСЧ до місцевого управління, Атомпрофспілка одразу відреагувала, надсилаючи відповідні листи Міністру охорони здоров’я України Олександру Квіташвілі, Голові Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Миколі Мартиненку, Голові Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Миколі Томенку тощо.

Ще минулого року керівництво Атомпрофспілки заручилося підтримкою Голови Комітету Верховної Ради України МиколиТоменка, який направив два відповідних листа на адресу Прем’єр-Міністра України Арсенія Яценюка та Голові Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Андрію Павелку.

«Завдяки зверненням Атомпрофспілки та тісній зв’язці, спільній взаємодії з профільними комітетами атомників (парламентські комітети з питань екологічної політики та з питань паливно-енергетичного комплексу), які «проштовхували» за нашою ініціативою вирішення питання, - зазначає Валерій Матов,  - Комітетом охорони здоров’я розглянуто питання фінансування СМСЧ, і є надія на те, що буде збережене фінансування з центрального бюджету спеціалізованих медзакладів міст-супутників. Як кажуть, тьху, тьху, щоб..».

Реформування не завжди означає «буде краще»

«Реформування спеціалізованої медицини атомної галузі відбувається вже не один рік, і навіть, не одне десятиліття, - продовжує Валерій Матов, - більш як десять років тому відбувалася така ж спроба передачі спеціалізованих медико-санітарних частин атомних станцій та підприємств уранового комплексу до місцевого бюджету. Тоді лише завдяки зусиллям Атомпрофспілки вдалося здійснити передачу цих закладів не на місцеві бюджети, як пропонувалося, а залишити їх з центральним бюджетуванням з безпосереднім підпорядкуванням Міністерству охорони здоров’я та створенням у міністерстві окремого підрозділу з управління цими СМСЧ.

А якщо подивитися історію питання взагалі, з року в рік відбувається постійне недофінансування потреб спеціалізованих медико-санітарних частин. Увесь час така сама проблема – недофінансування спеціалізованих медичних закладів. На різних етапах історії України і за різного підпорядкування спеціалізованих медзакладів. І коли СМСЧ були у віданні Мінпаливенерго,  і коли в цьому міністерстві медичне управління було ліквідовано, і частину функцій з фінансового забезпечення галузевих медзакладів взяла на себе НАЕК, і коли СМСЧ були передані у відання Мінздраву зі спеціальним в міністерстві сектором. Тому що медицина у цілому фінансується за залишковим принципом».

Цікаво, що усі спроби реформування відбувалися з «кращими» для атомної галузі намірами. Так, Указ Президента України від 23 лютого 1994 р.
N 64/94 передбачав «невідкладні заходи щодо розвитку атомної енергетики
та   формування  ядерно-паливного  циклу  в  Україні», а для цього:
«поліпшення медико-санітарного забезпечення працівників підприємств
атомної  енергетики  і  промисловості», «здійснення управління
закладами охорони здоров'я,  що надають в повному  обсязі  медичну
допомогу    працівникам    підприємств    атомної    енергетики  і
промисловості,  членам  їх  сімей  і  жителям  населених  пунктів,
розташованих поблизу цих об'єктів»

Наказ  Міналивенерго від 21.09.2004 N 576 також мав на меті «удосконалення медичного обслуговування працівників атомних електростанцій та надання медичної допомоги населенню міст-супутників атомних електростанцій» і 1 жовтня 2004 року структуру НАЕК «Енергоатом» було розширено - до складу Компанії приєднано спеціалізовані медико-санітарні частини міст-супутників АЕС.

З метою «більш якісного надання медичних послуг» проводилося перепідпорядкування СМСЧ від сфери управління Мінпаливенерго до Міністерства охорони здоров’я. Щоразу на заваді найкращим намірам ставав брак відповідного фінансування.

Сьогодні знову продовжуються спроби «реформування». І знову профспілковцям доводиться стояти насторожі, адже проблеми в охороні здоров'я стають також і підґрунтям для загострення соціальної напруги.

Саме тому профспілкою було позитивно сприйнято повідомлення Інформаційного управління Апарату Верховної Ради України (від 23 лютого 2015 року), що за результатами розгляду законопроекту про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік (реєстр. №2147) відбулося ухвалення

рішення Комітету щодо подовження фінансування за бюджетною програмою  «Спеціалізована та високоспеціалізована медична допомога, що надається загальнодержавними закладами охорони здоров’я» та залишення у безпосередньому підпорядкуванні МОЗ України спеціалізованих медико-санітарних частин:

Державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина №1» МОЗ, м.

Енергодар, Запорізька область;

Державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина №2

Міністерства охорони здоров‘я України», м. Южноукраїнськ, Миколаївська

область;

Державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина №3

Міністерства охорони здоров‘я України», м. Кузнецовськ, Рівненська область:

Державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина №4

Міністерства охорони здоров‘я України», м. Нетішин, Хмельницька область;

Державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина №5

Міністерства охорони здоров‘я України», м. Славутич, Київська область;

Державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина №17

Міністерства охорони здоров‘я України», смт. Смоліне, Кіровоградська область.

Деякі СМСЧ не увійшли до Переліку помилково?

«Практично вирішені питання щодо усіх СМСЧ міст-супутників АЕС, у тому числі медсанчастини № 5 м. Славутич та смт. Смоліне щодо збереження для них бюджетованого підходу – фінансування цих медзакладів з державного бюджету та підпорядкування їх Міністерству охорони здоров’я, що означає збереження методичного забезпечення діяльності закладів,  - зазначає Валерій Матов. – У той же час, дивує, чому до цього переліку не потрапили СМСЧ № 9 (м. Жовті Води, Дніпропетровської обл.), СМСЧ № 8 (м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської обл.), СМСЧ № 16 (м. Чорнобиль, Київська обл.), СМСЧ № 19 (м. Кіровоград).

Можливо, вони не внесені помилково. Фахівці Атомпрофспілки надіслали відповідного листа на ім’я Голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Ольги Богомолець. Адже зазначені медсанчастини обслуговують працівників, які пов’язані з видобутком, збагачуванням, переробкою уранової руди та зберіганням радіоактивних матеріалів, і які також потребують спеціалізованого медичного обслуговування.

Крім того, СМСЧ № 9 є єдиним медичним закладом у м. Жовті Води, основним підприємством якого є Східний гірничо-збагачувальний комбінат. СМСЧ № 16 обслуговує працівників зони відчуження, діяльність якої регулюється Законом України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Ми звернулися до Голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я з проханням розширити Перелік СМСЧ, які залишаються у підпорядкуванні Міністерства охорони здоров’я України і фінансуються з держбюджету, та включити до Переліку ще чотири Спеціалізовані медико-санітарні частини: № 8, № 9, № 16. № 19.»

Таке рішення буде, безумовно, позитивно сприйнято й працівниками небезпечних підприємств та мешканцями забруднених радіацією територій.

Прес-центр Атомпрофспілки