Україна та Росія за ядерне співробітництво
Україна та Росія розвивають співробітництво на основі Конвенції МАГАТЕ
Кабінет Міністрів затвердив проект міжурядової Угоди між Україною та Росією про оперативне повідомлення про ядерну аварію та обмін інформацією у сфері радіаційної безпеки. Повноваження для підписання цього документа делеговані голові Державної інспекції ядерного регулювання, повідомляє урядовий портал.
Як звертають увагу урядові експерти, реалізація цієї Угоди дасть змогу підвищити рівень безпеки під час здійснення діяльності у сфері мирного використання ядерної енергії, створити необхідну базу для оперативного реагування у разі атомних і радіаційних аварій або за загрози їх виникнення на території України та Російської Федерації.
Домовленості між країнами передбачають визначення чіткого механізму взаємодії компетентних органів, а також порядок обміну необхідною інформацією.
Укладення таких угод рекомендовано рішеннями Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) відповідно до Конвенції про оперативне оповіщення про ядерну аварію, яку ратифікувала Україна 30 грудня 1987 року.
Значний внесок нашої країни у підвищення надійності експлуатації атомних станцій високо оцінили у Всесвітній асоціації операторів АЕС (ВАО АЕС, WANO).
Підтвердженням заслуг українських фахівців стало обрання до складу Ради керуючих цієї організації Микити Константінова, виконуючого обов'язки президента НАЕК «Енергоатом». Таке рішення було прийнято на черговому засіданні Ради, яке відбулося 11 вересня в Атланті (США).
У міжнародного співтовариства не виникає сумнівів, що досвід і досягнення українських атомників заслуговують довіри. Їх знання і напрацювання у сфері підвищення безпеки експлуатації затребувані не лише на вітчизняних АЕС, але й на ядерних об'єктах у всьому світі.
Це важливо, оскільки Україна належить до небагатьох країн із масштабною програмою використання ядерної енергії в мирних цілях в економіці, медицині, науці та сільському господарстві. Зокрема, Україна займає 4-е місце в Європі і 7-е місце в світі за встановленою потужністю АЕС.
Крім того, Україна реалізує амбітні плани щодо розвитку ядерно-промислового комплексу. Зокрема, триває будівництво енергоблоків № 3 та № 4 Хмельницької АЕС, централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива АЕС України, заводу з виробництва ядерного палива, нового безпечного конфайнмента об'єкта «Укриття» на Чорнобильській АЕС, сховища для довгострокового зберігання та захоронення радіоактивних відходів у Зоні відчуження.
Наразі у світі налічується 436 діючих енергетичних реакторів загальною потужністю 369,818 ГВт і 61 — у стадії спорудження. Світовим лідером за встановленою потужністю є США, проте ядерна енергетика становить лише 20% у загальному балансі цієї країни. Лідером за часткою електроенергії, виробленої на АЕС, є Франція (друге місце за встановленою потужністю), в якій ядерна енергетика є національним пріоритетом — 74% у загальному обсязі вироблення електроенергії в країні.
Частка АЕС у структурі виробництва електроенергії в Україні у 2013 році становить 43% (у січні-жовтні 2012 року — 45,2 %), ТЕС і ТЕЦ — 44,4% (45,2%), ГЕС і ГАЕС — 7,8% (5,4%), комунальних ТЕЦ і блок-станцій — 4,1% (3,9%), альтернативних джерел — 0,7% ( 0,3%).