Атомна енергетика контр зміни клімату
Атомна енергетика контр зміни клімату
22-24 вересня у Міжнародному виставковому центрі відбувся міжнародний форум паливно-енергетичного комплексу, що мав традиційну назву: «ПЕК: сьогодення та майбутнє», символічне число заходу – XIII, максимальну наближеність за тематикою до реальності. Програма форуму відзначалася насиченістю, розглянуті проблеми – глобальністю. На Дні атомної енергетики, що відбувся у рамках Форуму 23 вересня, було проведено дві панельні дискусії, круглий стіл асоціації «Український ядерний форум» та інвестиційна бізнес-гра «Нові атомні блоки. Хто перший?», організована спільно Енергоатомом та Українським ядерним товариством. Серед учасників заходу – представники атомної енергетики та промисловості, пов’язаних з галуззю комерційних компаній, асоціацій, державних органів влади, з високо посадовців – начальник Управління з питань ядерної енергетики та атомної промисловості Міненерговугілля Сергій Єрмак, голова Держатомрегулювання Сергій Божко. Від поважних міжнародних інституцій з доповідями на заході виступили голова Ради керуючих Всесвітньої асоціації операторів АЕС Жак Регальдо, генеральний директор Європейського атомного форуму Жан-Поль Понселе та представник Westinghouse Electric Ева Густавссон.
Антикризові заходи та готовність ядерної генерації до роботи в умовах надзвичайної ситуації в ПЕК, реформа енергоринку, продовження ресурсу та модернізація енергоблоків АЕС, енергетична безпека, стратегія розвитку атомної енергетики відповідно до сучасних глобальних реалій - це не повний перелік порушених на Дні атомної енергетики тем.
Уже у вступному слові президент ДП НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський, відзначив, що в енергетичній системі України склався гострий дефіцит електроенергії. «Сьогодні українській електроенергетиці доводиться працювати в умовах військових дій на Сході країни та за дефіциту вугілля. Минулого осінньо-зимового періоду українська енергетична система вистояла лише завдяки атомній генерації, яка змогла компенсувати зменшення виробництва електроенергії тепловими електростанціями. Таке ж завдання стоїть перед нами й цього року». Юрій Недашковський повідомив, що за результатами першого півріччя поточного року частка електроенергії, відпущеної НАЕК «Енергоатом», становила в структурі енергоринку України 56,6%, що на 9,6 п. п. більше, ніж аналогічний показник за перші шість місяців 2014 р. «Нам треба розуміти, що сьогодні усі надії країни на успішне проходження опалювального сезону пов’язані з атомною енергетикою, і ми повинні виправдати ці надії».
При цьому в галузі збільшується число проблем, передусім пов’язаних з експлуатацією ядерних енергоблоків у понадпроектний термін – необхідністю подовження ресурсу енергоблоків у скрутній для країни ситуації, та тлі хронічних неплатежів з боку ДП «Енергоринок». За звітній період Енергоатом недоотримав від Енергоринку 1 млрд 700 млн грн, що становить майже 10% від загальної вартості поставленої у першому півріччі електроенергії (18 млрд 63 млн грн).
Порушуючи тему енергетичної безпеки для нашої країни, Недашковський вказав на необхідність диверсифікації джерел постачання ядерного палива, адже Україна отримує від атомної енергетики понад 50% своїх загальних потреб в електроенергії. Він зазначив, що диверсифікація постачальників палива для АЕС важлива «не для того, щоб зовсім усунути Росію як постачальника, а щоб позбавити її того важеля, яким вона користується як монопольний постачальник». На сьогодні в реакторах третього енергоблоку Южно-Української АЕС в експлуатації 42 тепловиділяючі збірки (ТВЗ) виробництва Westinghouse. На початку 2016 передбачається завантаження першої партії ТВЗ на 5-му блоці Запорізької АЕС. У 2018 року розглядається можливість повністю перевести на збірки Westinghouse роботу третього енергоблоку ЮУАЕС. Але спочатку в січні 2016 буде проведено спеціальне обстеження американських ТВЗ, які витягнуть з реакторної зони третього енергоблоку ЮУАЕС для перевірки стану після року експлуатації.
Серед позитивних подій цього року керівник «Енергоатому» відзначив прийняття 15 червня розпорядження Кабінету міністрів «Про започаткування реалізації пілотного проекту «Енергетичний міст «Україна - Європейський Союз», який передбачає постачання електроенергії з Хмельницької АЕС до Польщі та інших країн ЄС.
Ядерна енергетика та зміна клімату
Перед вітчизняною атомною енергетикою стоять і глобальні, загальносвітові завдання, відзначив Ю. Недашковський відкриваючи панельну дискусію «Ядерна енергетика та зміна клімату: «окрім проблем з органічним паливом, на енергетику наклалися проблеми кліматичні. Увесь світ сьогодні стикнувся з глобальними змінами клімату. І Україна гостро відчуває ці зміни – літо та початок осені цього року стали рекордними за температурними показниками та маловодністю, унаслідок чого вітчизняна гідроенергетика втрачала свої потужності».
Питання впливу людського чинника на зміну клімату вже не стоїть, зазначив він, впливає чи не впливає, доведено – впливає. «Зростання температури корелюється зі збільшенням парникових газів в атмосфері. Сьогодні цілком є зрозумілим, що це є одна з реальних загроз для подальшого існування людства у тому вигляді, якому воно склалося на сьогодні. І завдання міжнародної спільноти привести цей процес у контрольоване русло».
Глобальні зміни клімату на сьогодні є однією з основних проблем людства. Кількість екстремальних природних подій (повені, урагани, засухи) за останні роки збільшується на 5-6% на рік. Велика кількість досліджень та моделей в цій сфері демонструють, що зміни клімату пов’язані зі збільшенням викидів парникових газів в атмосферу, при цьому у світовому масштабі основну частину парникових газів становить вуглекислий газ, що утворюється при спалюванні викопного палива на теплових електростанціях. Світова ядерна енергетика дає можливість зменшити викиди вуглекислого газу на 3,4 млрд. т на рік, оскільки ця технологія не призводить до утворення парникових газів. Примітно, що три найважливіші світові фінансові структури — Світовий банк, Європейський банк реконструкції і розвитку, Європейський інвестиційний банк — припинили фінансування інвестиційних і науково-дослідних проектів у вугільній промисловості. Великі університетські фонди в США, які управляють капіталом у 100 мільярдів доларів, також припинили фінансування проектів і грантів, пов’язаних із видобутком вугілля і відповідних технологій. Про це йшлося у рамках панельної дискусії «Ядерна енергетика та зміна клімату».
У доповіді генерального директора Європейського атомного форуму Жан-Поль Понселе «Атомна енергетика за низьковуглецеву Європу: зелена, надійна і доступна енергія» та генерального директора Асоціації «Український ядерний форум» Миколи Кухарчука «Українська ядерна енергетика: за клімат та конкуренцію» наголошується на тому, що атомна електроенергія за викидами прирівнюється до вітрової. Жан-Поль Понселе відзначив: «завдяки атомній енергетиці, частка низьковуглецевих джерел енергії в ЄС сягає більш як 50%. Атомна енергія за викидами прирівнюється до вітрової. Це вид енергії, який допомагає країнам-членам ЄС досягати своїх кліматичних цілей». «Країни ЄС ініціювали створення спільноти Nuclear for Climate. Ми хочемо разом донести ідею до майбутніх кліматичних переговорів у Парижі, що ядерна енергетика це одне із ключових рішень у пом'якшення змін клімату. Ми не досягнемо кліматичних цілей без поєднання усіх доступних низьковуглецевих технологій: атомної енергетики, гідроенергетики та відновлювальних джерел енергії».
Жан-Поль Понселе переконаний, що «в Україні є потужний аргумент, який варто просувати на кліматичних переговорах на Конференції сторін у Парижі у грудні цього року. Тільки 6 країн світу досягли цілі з використання більш як 80% низьковуглецевої енергії. Чотири з них - завдяки атомній енергетиці».
Український ядерний форум у червні цього року також приєднався до ініціативи Nuclear for Climate.
Атомники очікують від екологічних організацій пропозицій щодо підтримки розвитку ядерної енергетики, зазначив у своєму виступі генеральний директор Асоціації «Український ядерний форум» Микола Кухарчук: «необхідно разом донести ідею що ядерна енергетика - це одне із ключових рішень у пом'якшенні змін клімату та зменшенні викидів СО2». Микола Кухарчук вважає за вкрай необхідне внесення відповідних положень до Енергетичної стратегії України. «Безсумнівно, автори Енергостратегії України володіють інформацією про вплив атомної енергетики на клімат. Але чомусь вона відсутня у переліку низьковуглецевих технологій у документі», зазначив М. Кухарчук.
Оновлена редакція Енергетичної стратегії України на період до 2030 р. була прийнята КМ України 24 липня 2013 р. і відразу піддана ґрунтовній критиці. Провідні вітчизняні та іноземні експерти в галузі енергетики констатували, що цей документ більше схожий на набір оцінок галузевих сегментів енергетики, ніж на чітку комплексну стратегію, яка повинна містити не лише рекомендації, але й конкретні заходи (плани дій) та механізми їх впровадження. «Нова енергетична стратегія України: безпека, енергоефективність, конкуренція» спрямована на реформування енергетичного комплексу України на період до 2020 р. та формування стратегічних орієнтирів розвитку на довгострокову перспективу - до 2035 р. також демонструє «лише загальну траєкторію розвитку попиту та пропозиції на енергетичні ресурси».
У секції «питання-відповідь» промовці звернули увагу на те, що ентузіазм екологів щодо використання поновлюваних джерел енергії дещо передчасний. Зокрема щодо електромобілю, який представляється як «екологічно чистий». Широке впровадження електромобілів вимагатиме значного збільшення виробництва електроенергії на електростанціях, передачі її на пункти заправки, що неминуче позначиться на екології. Особливо, якщо, наприклад, електроенергія буде «вугільного походження».
Підсумовуючи дискусії, Юрій Недашковський зазначив: «Людство впливало й у подальшому впливатиме на клімат. Світовій спільноті необхідно виставити рамки цьому процесу неминучих кліматичних змін. Програма скорочення викидів парникових газів, яка приймається на національному рівні, повинна враховувати це в якості стратегічних цілей. Кліматичні зміни повинні враховуватися і в програмних документах щодо ринкових перетворень, що сьогодні відбуваються. Не повинно бути дискримінації в енергетичному секторі України щодо викидів парникових газів. Мають відшукуватися усі можливі важелі для стабілізації, зменшення цього негативного явища. Мають бути введені механізми економічного впливу, заохочення до застосування технологій, які корелюють впливи на навколишнє середовище». Відповідні положення, зазначив керівник «Енергоатому», буде внесено і в кінцеві Рішення заходу «День атомної енергетики».
Прес-центр Атомпрофспілки