Безпека праці на виробництві
Безпека праці на виробництві
24 березня за ініціативи Федерації профспілок України відбувся брифінг, присвячений Всесвітньому дню охорони праці в Україні (28 квітня). Кожного року такий захід отримує своє гасло. Цього року, за пропозицією Міжнародної організації праці, він має назву: „Безпека праці на виробництві, запобігання професійним захворюванням”. Саме ця проблема, зазначив на брифінгу заступник Голови ФПУ Сергій Українець, є на сьогодні найістотнішою і в Україні в охороні праці, адже щороку близько 12,5 тисяч українських працівників стають інвалідами праці. У брифінгу взяли участь перший заступник Голови Держгірпромнагляду Віктор Шайтан, директор виконавчої дирекції Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Валерій Акопян, провідний науковий співробітник Інституту медицини праці НАН України Ірина Луб’янова.
28 квітня більш як у ста країнах світу проводяться заходи, спрямовані на привернення уваги громадськості до невирішених проблем охорони праці. За даними Міжнародної організації праці, у світі щорічно реєструється близько 160 млн. випадків професійних захворювань, економічні втрати суспільства від яких оцінюються у 4-5% світового ВВП (більш як 1251,3 млрд. доларів США).
Щодо України, в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, зайнято близько 1,3 млн. працівників (у середньому-28,9 % загального числа працюючих) і їх кількість щорічно збільшується. У деяких галузях питома вага таких підприємств становить 77,4% (добування вугілля, лігніну і торфу), 55,9% (виробництво коксу і нафтопереробка), 54,6% (виробництво готових металевих виробів).
Ця статистика не є абсолютно достовірною, оскільки значний обсяг випадків травматизму не враховується, або травматизм переведено у категорію не пов’язаних з виробництвом нещасних випадків.
Сергій Українець серед причин такого становища назвав той факт, що 90 відсотків медичних закладів, що займалися професійними захворюваннями і шкідливими факторами на виробництві в Україні, ліквідовано. Негативним наслідком цього є те, що людей, які отримали на виробництві інвалідність, повернути до праці вже неможливо. Федерація профспілок України і Держгірпромнагляд, з яким ФПУ уклала угоду про розширене співробітництво, підготували план дій щодо зменшення виробничого травматизму в Україні на 2014-2018 роки. Програма, яку має підписати Президент, містить рекомендації із запобігання травматизму на виробництвах, визначає ризики та прогнози, методи запобігання професійним захворюванням тощо. На реалізацію програми закладено 60 млн. гривень.
Провідний науковий співробітник Інституту медицини праці НАН України Ірина Луб’янова повідомила, що останніми роками в Україні встановлюється 6-7 тисяч професійних захворювань на рік, однак профілактика 70 відсотків з них не потребує матеріальних витрат, а лише відповідної організації виробничого середовища. У 2010 році з організаційних причин сталося 68% травмувань, у 2011 – 70 %, минулого, 2012 року, – 71%.
Щодо професійних захворювань у цілому, у дійсності їх мало би бути значно більше. Не виявляються вони, на думку Ірини Луб’янової, через комплекс пов’язаних між собою причин: працівник боїться втратити робоче місце, роботодавець не зацікавлений у виявленні профзахворювань й травматизму, аби не сплачувати до фонду соцстраху. Та й самому соцстраху невигідно пов’язувати захворювання з робочим місцем. Наприклад, жодний випадок професійного раку (онкології, пов’язаної з виробничою діяльністю) не було встановлено в Україні без судового процесу.
Оцінка ризику професійних захворювань стала необ’єктивною. І такою залишатиметься, допоки не будуть доведені до об’єктивності самі методи атестації робочих місць. Контроль за умовами праці погіршився й через реформування санітарно-епідеміологічних служб. Ірина Порфирівна не плекає оптимізму щодо швидких позитивних змін у сфері профілактики профзахворювань, адже й в медуніверситетах скорочуються для студентів курси з професійної патології.
Перший заступник Голови Держгірпромнагляду Віктор Шайтан наголосив на необхідності змін у підходах до проведення медоглядів і державних перевірок. На сьогодні Держгірпромнагляд має дозвіл на перевірки виробництв з високим ступенем ризику – 1 раз на рік, з середнім – 1 раз на 3 роки, з низьким – лише 1 раз на п’ять років. Необхідні зміни, на його думку, у державній політиці в сфері охорони праці взагалі. А поки що вона є неефективною і подекуди несправедливою, так, відбувається фінансування травматизму вугільників за рахунок інших галузей. А між тим, збільшується травматизм в аграрно-промисловому комплексі. Зростає травматизм у Києві у закладах громадського харчування. Навіть, значним він став і серед держслужбовців, які з кожним роком все більше травмуються у відрядженнях через те що, дорожні служби дедалі гірше забезпечують якісне дорожнє покриття.
Потребує перегляду сама класифікація ризиків професійних захворювань. В Україні на сьогодні існує 67 класів і відповідних тарифів професійного ризику, що не відповідає світовим стандартам. Так, у Німеччині їх близько 250.
Йшлося на брифінгу про необхідність привернення уваги до здоров’я нації взагалі. Занедбання цього напряму негативно позначається на здоров’ї українських чоловіків і жінок, що призводить до патології вагітності та впливає на здоров’я наших майбутніх нащадків.
Прес-центр Атомпрофспілки