IndustriALL про завдання для профспілок
18 березня у Києві відбулася зустріч представників членських організацій Глобального союзу IndustriALL України та Європи, а наступного дня, 19 березня, прес-конференція в агенції УНІАН.
Присутність Глобального союзу (об'єднує близько 54 млн працівників виробничих галузей у 150 країнах світу) в Україні спричинено проблемами у українських профспілок у контексті кризової економічної та політичної ситуації в Україні у цілому. На заходах обговорювалися шляхи можливого виходу з кризи, зміцнення міжнародної солідарності та співпраці у сфері захисту прав працівників.
Організатором зустрічі виступив Глобальний союз IndustriALL
«Нинішня зустріч за суттю є продовженням субрегіональної зустрічі членських організацій IndustriALL, що відбулася у жовтні минулого року в Баку, і була першим досвідом тісної взаємодії керівництва IndustriALL, європейських профспілок і регіональних профоб’єднань», зазначив на засіданні Вадим Борисов, регіональний секретар Глобального союзу IndustriALL.
Проте, щодо широти представництва учасників, така зустріч відбувається уперше. Учасниками заходу стали керівники найбільших глобальних європейських профспілок, таких як IndustriAll-Європа, профспілкове об'єднання скандинавських країн, що не входять до Євросоюзу – Nordic-IN (близько 20-ти профспілок) тощо. Упродовж зустрічі відбувалося інтернет спілкування, були зачитані привітальні листи профспілок Чехії та Німеччини.
Кемаль Озкан, заступник генерального секретаря Глобального союзу IndustriALL, відзначив: «Ця наша місія особлива з огляду на те, що зустріч відбувається напередодні виборів Президента, у переломний для України період. Ми тут з метою продемонструвати, що українські профспілки НЕ одні. Глобальний Профспілковий рух з вами. Ми постійно перебуваємо з вами «в контакті» проводимо зустрічі й відслідковуємо події в Україні».
Візит високого профспілкового представництва можна назвати природнім з огляду на європейський вибір Україною свого розвитку – Угода про асоціацію України з ЄС набула чинності 1 вересня 2017 року, з огляду на необхідність відповідної гармонізації профспілкової діяльності у тому числі.
У різних європейських країнах вона має різну ефективність, залежно від рівня економічного розвитку, державницької волі, профспілкових традицій тощо. Наприклад, важко на сьогодні дорівнюватися Болгарії такій країні як Німеччина. Та незважаючи на це, профспілки Глобального Союзу намагаються звіряти свої дії, розвиватися в одному напрямі.
Директор Фонду ім. Фрідріха Еберта Юлія Блєсіус у своєму виступі зазначила: «Ми в IndustriALL теж маємо над чим працювати у соціальному напрямі, щоб положення, що стосуються соціальної сфери, були чітко виписані в усіх відповідних документах». Щодо України, вона наголосила, «це не означає, що міжнародні профспілки будуть щось робити за українські. Хоча завжди будуть готові підтримати їх у їхніх важливих починаннях». Вона також зазначила, що з трьох країн, що стали асоціативними членами ЄС, - Молдови, Грузії та України, найефективніше впроваджує директиви ЄС, у першу чергу у сфері охорони праці, Грузія. «Там профспілки спромоглися заставити роботодавців профспілки слухати».
Кемаль Озкан, заступник генерального секретаря Глобального союзу IndustriALL, і Люк Трайэнгл, генеральный секретарь, Европейского союзу IndustriAll, запевнили, що глобальний та європейський рух підтримує Україну в її проєвропейських починаннях, але «українським профспілкам необхідно зробити «домашнє завдання».
Першу річ, яку необхідно зробити, на думку заступника генерального секретаря IndustriALL Кемаля Озкана, – поліпшити в Україні. ситуацію з демократією.
«Є декілька визнаних в усьому світі вимог щодо того, що таке демократія. Одна з вимог – гарантування основоположних прав людини і прав профспілок. У цьому надзвичайно є важливою свобода слова. У свою чергу поняття включає три важливі виміри: свободу думки, свободу розповсюдження цих думок у ЗМІ, і – свободу організації однодумців. Свобода асоціацій – є основоположним правом і для людини, і для профспілок. Кожний працівник має право вступити до профспілкової організації за своїм вибором, і бути захищеним профспілковим колективним договором. Ці два права визнано в усьому світі. І місія профспілок полягає у тому, щоб домогтись того, щоб кожен працівник зміг реалізувати це право».
Елементом демократії, зазначив Кемаль Озкан, є також розподіл владних повноважень, прозорий уряд з прозорими рішеннями, справедливе правосуддя. А стабільну економіку можна побудувати лише за умови стабільно функціонуючої промисловості. У цілому, щоб увійти до Європейського Союзу, слід виконати так звані Копенгагенські критерії (критерії, яким мають відповідати країни-кандидати на вступ до Європейського Союзу). З огляду на такий обсяг завдань, профспілки мають активізувати роботу, спрямовану на їх виконання.
На важливості міжнародної співпраці, як у плані збагачення досвідом і знанням профспілкової діяльності, так і солідарної підтримки міжнародною профспілковою спільнотою українських профорганізацій наголосив Сергій Комишов, координатор Глобального союзу IndustriALL в Україні, голова Профспілки металургів і гірників України. Особливо у нинішні, нелегкі для українських профспілок, часи занедбання урядом соціальних зобов’язань у ситуації економічної стагнації, втрати урядового державного управління промисловими секторами економки.
«Ми неодноразово зверталися до Кабінету Міністрів України щодо необхідності розробки Стратегії розвитку промислового сектору. Проводили акції протесту, щоб привернути увагу Уряду до потреби регулярних зустрічей урядовців і профспілок з метою звірки завдань. Ми багато років поспіль пропонуємо створення центрального органу виконавчої влади - галузеве міністерство. В Україні гірничо-металургійний сектор, основа економіки, не має на сьогодні державного соціального боку, з ким можна було б вирішувати галузеві проблеми у тому числі.
Уже більше двох років ведемо переговори щодо укладення галузевої угоди і виступаємо з вимогою до Уряду виставити урядову сторону переговорів - представників Кабінету Міністрів. Проте, досі не отримали відповіді і змушені будемо, ймовірно, укладати і підписувати двосторонню галузеву угоду: профспілки-роботодавці без державної Сторони».
Серед найслабкіших місць для промислового сектору є така сфера як охорона праці, через скасування базових інструкцій і положень, які підприємства застосовували останні 50-70 років. Замість старих інструкцій не пропонується нічого новго.
На зустрічі представники українських профспілок говорили про необхідність реформування оплати праці: рівня мінімальної оплати, величини прожиткового мінімуму тощо. Профспілки України вважають, що задекларована заробітна плата не виконує на сьогодні ту функцію, яку визначено їй законодавчо.
Член виконкому Глобального союзу IndustriALL, голова Атомпрофспілки Валерій Матов в основному докладі зустрічі навів вибірку показників і базових цифр різних секторів української економіки. У 2018 році розмір середньої заробітної плати в Україні становив 8713 грн. (290 Євро). У 2019 році становитиме 10129 грн. (337 Євро). За прогнозом Мінфіну з кожним роком середня зарплата в Україні буде зростати на суму близько тисячі гривень. (33 Євро).
Середня заробітна плата на кінець року у промисловості становила 11 563 грн. (385 Євро). Найвищу середню заробітну плату на кінець 2018 року отримували працівники фармацевтичної галузі: до 18 075 грн (602 Євро). У той же час, середня зарплата металургів і виробників металовиробів – 11 808 грн. (394 Євро), середня зарплата – 13 127 грн (437 Євро). При цьому, загальна сума заборгованості із зарплати в промисловості на 1 січня 2019 року становила 2,09 млрд грн, у цілому в Україні - 2,645 млрд грн.
Якщо взяти атомну енергетику, за останні кілька років зарплата українських атомників знизилася у доларовому еквіваленті приблизно у 1,5 рази, а заробітна плата на більшості світових АЕС є вищою ніж в Україні, щонайменше у 2-3 рази, а в розвинених країнах Заходу ця різниця сягає у до 10 раз. Тому проблема відтоку кадрів є надзвичайно актуальною для української атомної галузі, а закордонні проекти в ядерній енергетиці - дуже привабливі для українців, адже дають можливість, особливо молодим людям, реалізувати свої амбіції і таланти.
Оскільки ця сторона глобалізації, коли працівники виїжджають за більш високими зарплатами, дуже актуалізувалася в Україні за останні роки, то проблема міграції є спільною для всіх галузей України і відповідно - всі профспілки втрачають своїх членів в Україні, тому і вплив профспілок на процеси в суспільстві зменшується, зазначив Валерій Матов.
«Наша профспілка багато зробила наприкінці року для підвищення заробітної плати працівникам атомної енергетики і атомної промисловості, але проблема низького тарифу відпуску електроенергії для атомної енергетики залишається невирішеною. Існуючий тарифний дисбаланс зводить нанівець усі наміри подальшого перспективного розвитку атомно-енергетичної промисловості країни. Тариф для теплової генерації у чотири рази перевищує атомний. За рахунок атомників національний регулятор (НКРЕКУ) штучно стримує оптово-ринкову ціну, дозволяючи приватній тепловій генерації отримувати прибуток за рахунок державних генерацій».
Валерій Матов розповів, що цього року в Україні планується введення нової моделі енергоринку, і звичайно, профспілки паливно-енергетичного комплексу відчують ці зміни
«Нова модель обіцяє українцям у дуже далекій перспективі зменшення оплати комунальних послуг. Але як засвідчує досвід реалізації такої моделі в країнах ЄС, дарма очікувати жодних зменшень платежів за енергоносії».
Валерій Матов вважає, що позиції у суспільстві профспілок не можна назвати «міцними». Проблемою для усіх профспілок є відсутність ефективного соціального діалогу. Напередодні президентських виборів профспілки намагаються достукатися до можновладців, аби ті включили у свої передвиборчі програми соціальні зобов’язання перед трударями, ефективні виробничі програми, належні соціальні стандарти, достойні заробітні плати.
«На жаль, «соціальний вимір», як термін, не вживається ні у сучасному українському законодавстві, не має його у програмах майбутніх керманичів держави. Колишню систему соціального захисту працюючої людини деградовано, а та нова модель соціальних відносин, що будується сьогодні, не враховує інтереси працюючих людей, їх представників – профспілок. Як наслідок, не зважаючи на зусилля профорганізацій щодо встановлення системного конструктивного соціального діалогу на різних рівнях, в Україні, соціальний діалог має формальний характер, або імітується соціальна домовленість, або цих домовленостей немає – ігнорується думка профспілок, особливо у приватних компаніях. І основна слабка сторона колективних договорів і галузевих угод в Україні - немає жодної практично відповідальності за невиконання колективного договору.
На думку всіх учасників зустрічі, вона відбулася дуже плідно. Було прийнято спільну Резолюцію – учасників зустрічі Глобального союзу IndustriALL з профспілками, членськими організаціями України, «Про розвиток національної промисловості і солідарних діях всеукраїнських профспілок - членських організацій Глобального союзу IndustriALL», в якій узагальнено висновки і рішення з розглянутих на заході питань. Було прийнято Звернення профспілок Європи до 12 всеукраїнських профспілок, членських організацій Глобального Союзу IndustriALL, які представляють промислові сектори економіки.
Але визначним досягненням зустрічі, на думку Озкана Кемаля, стало те, що профспілкові організації погодили у спільній заяві значення профспілок, що вони. Дійсно, можуть стати локомотивом економічного розвитку України, але для цього треба попрацювати. Він наголосив на необхідності ознайомлення кандидатів у Президенти з вимогами, висунутими профспілками, ще до вибору очільника держави внесли їх у свої програми. Зі свого боку Озкан Кемаль пообіцяв, що вимоги, викладені у Звернення профспілок, будуть передані до міжнародний фінансових інституцій, Світового банку реконструкції та розвитку, Міжнародного валютного фонду. «Ми будемо наполягати на тому, щоб вони не нав’язували Україні ті ліберальні «рецепти», які довели свою неспроможність виправити критичну ситуацію в Україні, які призвели до падіння частки заробітних плат у валовому внутрішньому продукті України».
Довідково про структуру українських членських організацій Глобального Союзу IndustriALL. Вони усі, крім НПГУ, є членськими організаціями Федерації профспілок України (ФПУ), яка представляє інтереси 5 мільйонів трудящих. До складу ФПУ входять 44 всеукраїнські галузеві профспілки, 25 профоб'єднань (близько 60 тисяч підприємств) різних галузей економіки.