Платформи громадянського суспільства Україна - ЄС

Григорій Осовий: «Рекомендації Платформи громадянського суспільства Україна - ЄС будуть сприяти успішному виконанню Угоди про асоціацію»

Представники громадянського суспільства України та ЄС зустрілися 15 листопада в Києві в рамках 5-го засідання Платформи громадянського суспільства Україна - ЄС (ПГС) для розгляду прогресу виконання Угоди про асоціацію, а також детального аналізу стану імплементації євроінтеграційних реформ у сфері науки і технологій, а також державної політики України стосовно внутрішньо переміщених осіб.

У засіданні взяли участь члени Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна - ЄС, а також представники Європейського економічного і соціального комітету (ЄЕСК) й постійні спостерігачі з європейських мережевих організацій, які разом складають європейську сторону ПСГ. Для участі в засіданні також були запрошені представники Делегації ЄС в Україні, а також органів влади нашої держави - Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, Міністерства соціальної політики та Міністерства освіти і науки України. До обговорення також долучилися представники авторських колективів тематичних доповідей та експерти, що спеціалізуються у цих сферах.

Засідання відбулося за спільного головування Зоряни Міщук, співголови ПГС з української сторони, та Альфредаса Йонушки, співголови Платформи з боку Європейського економічного і соціального комітету.

У заході взяв участь Голова СПО об’єднань профспілок, Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий, який протягом року був Головою Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна – ЄС. Ми попросили Григорія Васильовича прокоментувати хід засідання та його підсумки, а також перспективи діяльності ПГС Україна – ЄС.

-  Перш за все, хочу нагадати, що Платформа громадянського суспільства є орган двостороннього співробітництва між представниками громадськості України, які були обрані до складу Платформи у 2015 році, і відповідно Європейським соціально-економічним комітетом як органом, що представляє громадськість країн ЄС, - зазначив Григорій Осовий. – Основним завданням Платформи є забезпечення моніторингу за реалізацією заходів, які передбачені в Угоді Україна – ЄС. Ця Угода з 1 вересня ц.р. вже вступила в дію. Тому завдання громадянського суспільства не тільки аналізувати процеси, які відбуваються в рамках цієї Угоди, але й пропонувати уряду, парламенту, іншим інституціям свої пропозиції щодо забезпечення своєчасного та якісного її виконання з метою наближення України та рівня життя її громадян до стандартів і умов життя європейців. Це стратегічне завдання, яке стимулює і нас, представників профспілок (а з 15 членів УС Платформи  4 представника профспілок).

Голова ФПУ підкреслив, що це вже п’яте засідання Платформи. Вони відповідно до регламенту засідання проводяться раз на півроку. Головування в УС ПГС проходить по черзі – від роботодавців, профспілок та неурядових громадських організацій. Попередню каденцію в УС головував представник профспілок Григорій Освовий, зараз – представник неурядових громадських організацій Зоряна Міщук. Від європейської сторони – постійний головуючий   Альфредас Йонушка. Треба зазначити, що і з європейської сторони є представники профспілок з ряду країн ЄС. «Це допомагає нам краще досягати порозуміння та підтримки, коли профспілки пропонують ті чи інші теми для спільного обговорення», - наголосив Григорій Осовий.

 Профспілковий лідер сказав, що засіданню Платформи, що відбулось 15 листопада, передувала дискусія, у ході якої сторони обирали найбільш актуальні теми для розгляду. «На мій погляд, на обговорення було внесено дуже цікаві та прагматичні питання, - підкреслив він. – Перш за все, стосовно державної політики України щодо внутрішньо переміщених осіб та забезпечення їх прав. З цього актуального питання було підготовлено доповіді як українською, так і європейською сторонами. Відбулась гостра, гаряча дискусія, у якій взяли участь представники громадських організацій, що представляли інтереси внутрішньо переміщених осіб.

Не менш актуальним є й друге питання, що обговорювалося під час засідання, – це запровадження євроінтеграційних реформ у галузі науки і техніки в Україні. Доповідь з цього питання з української сторони готувало шість громадських організацій. До дискусії було запрошено представників Національної академії наук України, Міністерства освіти і науки, незалежних експертів. Під час обговорення цього питання окреслено чимало проблем, які існують у вітчизняній науці  унаслідок обмеженості бюджетних коштів на фінансування науки.

Григорій Осовий взяв участь в обговоренні цих важливих для українського суспільства питань. Зокрема, говорячи про наукові дослідження, він зазначив, що справді Європа  відкриває широкі можливості для того, щоб вітчизняні наукові заклади брали активну співучасть у проектах, які фінансує ЄС. Але для цього наукові інституції повинні мати відповідні наукові напрацювання, які можуть бути витребувані на конкурсах, що проводять в Євросоюзі.

З іншого боку, він зазначив, що вітчизняне виробництво сьогодні базується на технологічних укладах ще 3 – 4 рівня, тоді як в європейських країнах це 6-7-й рівні. Безперечно, для того, щоб економіка України була конкурентоспроможною, нам потрібна глибинна модернізація виробництва.   Тому і внутрішній ринок інновацій теж відкриває для вітчизняної науки нові можливості. Однак сьогодні залишається проблемою те, як інтегрувати науку у виробництво, щоб вони були взаємозацікавлені.

У своєму виступі Григорій Осовий підкреслив, що на вирішення цих проблем спрямовані ряд важливих документів, серед яких Послання Президента України до Верховної Ради України, Середньостроковий план дій Уряду на 2017 – 2020 роки.

За підсумками обговорення цих питань була прийнята Спільна декларація. Зокрема, згідно з текстом Декларації, сторони вітають підписання Угоди між Україною і ЄС про участь України у програмі ЄС «Горизонт-2020» та Угоди між Урядом України та ЄС з атомної енергії про наукову і технологічну співпрацю та асоційовану участь України у Програмі наукових досліджень та навчання Євроатом (2014 – 2018), а також початок співпраці за угодами з CERN,  EuroFusion та  JRC.

Сторони ПГС закликали НАН України вжити заходів щодо своєї модернізації, дотримуючись рекомендацій Заключного звіту незалежного європейського аудиту національної системи досліджень та інновацій України. Вони також рекомендують змінити принцип фінансування науково-дослідних та дослідно - конструкторських робіт на більш широке конкурентне фінансування на основі проектів. Члени ПГС вважають за доцільне створити спеціалізований фонд міжнародної технічної допомоги України для інтеграції до ЄДП. Було також зазначено, що у проекті Державного бюджету на 2018 рік не передбачено коштів на створення та роботу Національного фонду досліджень.

Григорій Осовий також проінформував, що у Декларації є окремий розділ щодо державної політики України стосовно внутрішньо переміщених осіб у контексті імплементації Угоди про Асоціацію. Члени ПГС зокрема підкреслюють, що ВПО повинні мати однакові права та умови життя, а також мати рівні можливості для участі в цивільних, політичних та культурних заходах, як і місцеве населення, важливість забезпечення рівного ставлення до ВПО щодо доступу до житла, зайнятості та соціального забезпечення, зазначають, що обмеження руху цивільних осіб між зонами, що контролюються урядом, та зонами, що не перебувають під контролем уряду, повинні поступово скасовуватись, закликають до відновлення громадянських прав ВПО, припинення порушення прав на вільне пересування та встановлення законного механізму перевірки місця проживання громадян ВПО, відновлення права на пенсійне забезпечення незалежно від місця проживання ВПО та розширення переліку державних банків для отримання виплат.

Голова ФПУ зазначив, що сторони проаналізували, які зміни відбулись від попереднього засідання ПГС. Члени Платформи вітають набуття чинності в повному обсязі з 1 вересня 2017 року Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, відзначають важливість реформ у сфері охорони здоров’я, освіти, енергоефективності, пенсійної системи та закликають до рішучої та послідовної імплементації цих та інших реформ в Україні, закликають українську владу до прискорення судової реформи, висловлюють свою беззаперечну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів.  

 Учасники засідання також висловили підтримку важливим ініціативам та рішенням, спрямованим на підтримку нашої держави, зокрема, ініціативі Литовського парламенту щодо підготовки «Плану Маршала для України», а також прийнятих 15 листопада Європейським Парламентом Рекомендацій щодо політики Східного Партнерства ЄС у напрямі розширення для України можливостей та інструментів співпраці у цьому форматі. Представники громадянського суспільства також позитивно оцінили затвердження Урядом України Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції та схвалення нового Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію, але наголосили на недостатньому рівні консультацій з громадськістю на етапі підготовки цього важливого документа.

У зв'язку з цим, велика увага в ході засідання також приділялася посиленню впливу громадськості на формування політики при проведенні реформ в Україні та конкретним діям, через які громадянське суспільство може сприяти виконанню Угоди, насамперед, через експертну допомогу державним структурам. У цьому контексті була коротко висвітлена нинішня діяльність УС ПГС, відповідні консультації з органами державної влади та українським парламентом, а також підготовлений силами експертів Української сторони Платформи звіт з оцінкою прогресу виконання Угоди про асоціацію за окремими сферами.

«Впевнений, що Рекомендації Платформи громадянського суспільства Україна - ЄС будуть сприяти успішному виконанню Угоди про асоціацію», - наголосив Григорій Осовий.

Обговорюючи плани на майбутнє, члени ПГС обмінялися думками щодо тематики для наступного засідання в Брюсселі, попередньо визначивши квітень 2018 року, а також висловили ідеї щодо можливих сфер для наступних тематичних доповідей.

Прес-центр ФПУ