Бiльше запитань нiж вiдповiдей
Бiльше запитань нiж вiдповiдей
Такі враження справила зустріч консультантів та експертів, задіяних у виконанні проекту Європейського банку реконструкції та розвитку «Україна: Енергоатом – Сталий Корпоративний Розвиток», з керівництвом Хмельницької АЕС. Після презентації проекту представниками ТОВ «Делойт і Туш» Володимиром Вахтом і Тарасом Сірим, посипалися конкретні запитання, пов’язані з майбутнім компанії після корпоратизації, яку оцінюють як незворотній процес. Але як вплине він на розвиток підприємства, як позначиться на долі кожного працюючого, для багатьох залишається незрозумілим.Очевидним є перехід в разі корпоратизації Енергоатома «від державного унітарного підприємства до публічного акціонерного товариства, яке на 100% належить державі».
Деякі з найбільш вразливих моментів намагалися з’ясувати керівники станції на зустрічі з консультантами. Генеральний директор Микола Панащенко поцікавився у експертів кому після корпоратизації належатимуть акції, а хто володітиме основними засобами компанії – будівлями, спорудами, обладнанням. Заступник генерального директора з економіки і фінансів Альвіна Шестак мала запитання в плані майбутнього таких підрозділів, як комунальне господарство. Низку актуальних проблем порушив голова профкому Михайло Гук. Йдеться про можливу оптимізацію персоналу, невизначену долю подальшого функціонування закладів соцкультпобуту, чинність чи згортання Колективного договору, норми якого мають чітку соціальну спрямованість, і персонал компанії радо користається ними.
Керівник проекту Тарас Сірий повідомив, що «Колективний договір є частиною юридичного аналізу, ми знайомилися з ним, читали, враховуємо його». По суті, це єдина відповідь, у якій присутня певна конкретика стосовно, даруйте за тавтологію, того чи іншого конкретного запитання. Своїх поглядів щодо майбутнього комунгоспу, інших підрозділів, оптимізації персоналу тощо консультанти не виказували, бо «для цього потрібен серйозний глибокий аналіз». А в технічному завданні експертів про таке не йдеться, на це у них «немає ні мандату, ні бюджету». І давати будь-які рекомендації з приводу можливої реорганізації, чисельності штату вони не можуть. «Ми за це не беремося і не збираємося братися».
На запитання чи є в Україні бодай одна успішна компанія після корпоратизації, Володимир Вахт відбувся обтічною інформацією.
- Ну, як вам сказати. Буду дипломатичним.
Відповідь зводилася до того, що окремі підприємства, перейшовши в приватні руки, згасають і припиняють свою діяльність, інші намагаються розвиватися. Ще експерт наголосив: «Не забувайте, що приватизовувати Енергоатом ніхто не збирається». Його думку уточнив представник Енергоатома Олександр Музика: «До 2028 року питання приватизації компанії закрито». Адже протягом цього періоду триватиме виконання НАЕК своїх фінансових зобов’язань перед Євратом і питання власності до 2028 року чітко обумовлені – вона 100% належить державі.
Що ж до проекту, з яким приїхали консультанти на Хмельницьку АЕС, його загальна мета, за словами експертів, – проаналізувати існуючий стан підприємства з юридичної та управлінської точки зору і на основі цього аналізу визначитися чи можливо проводити корпоратизацію, допомогти підготуватися до неї. Сам проект з’явився в рамках гарантійних зобов’язань України перед кредиторами, зокрема ЄБРР і Євратом. Ці зобов’язання зроблені ще в 2013 році, але через зміни в уряді і буремні події в країні все загальмувалося.
Стартував проект у лютому і розрахований на 18 місяців, по шість на кожен із його трьох етапів. Перший, який полягає у вивченні діяльності компанії, фактично спливає і вже у вересні експерти сподіваються розпочати другий етап – розробку дорожньої карти. Її охарактеризували як «високоповерхневий документ, який покроково каже, що саме потрібно зробити, щоб відбулася корпоратизація». Але перехід до наступного етапу стане можливим за умови погодження всіма зацікавленими сторонами – Енергоатомом, Мінпаливенерго, ЄБРР та Єврокомісією «Звіту про завершення першого етапу», який експерти збираються презентувати вже в кінці поточного місяця. Наскільки легким і простим буде це погодження, побачимо. Але те, що не все так однозначно, очевидно. До того ж, за словами Тараса Сірого, «в існуючій юридичній площині буде дуже важко виконати корпоратизацію, тому необхідна буде зміна законодавства». На законодавчому полі у нас як не нахабне торпедування, так відверте гальмування. Що переважить, судити важко. Залишається – чекати.
Фото Олени Веселової