Профспілки Польщі проти «гнучкого графіка праці»
Профспілки Польщі проти «гнучкого графіка праці»
Протести профспілок, що проходитимуть з 11 по 14 вересня, мають на меті змусити уряд до більш демократичних методів в управлінні державою. Але головна вимога – усунення з КЗпП, прийнятого парламентом у червні, положення про так званий гнучкий графік праці. В епіцентрі чотириденного протесту профспілок передусім столиця Польщі. Першого дня у Варшаві під антиурядовими лозунгами маніфестували від 18 до 23 тисяч активістів. Пік виступу планується на завершальний день акції, коли вулицями столиці згідно з попередженням профспілкових лідерів має пройти 60-тисячна маніфестація.
«Ми втомилися від безперервних розмов про кризу. Зростають податки і ціни, закриваються лікарні та школи, продається державне майно. Ми протестуємо в ім'я кращого майбутнього. Відсутність робочих місць змусила більш як 2,5 млн. поляків покинули країну в пошуках заробітку. 2 млн. зареєстровано як безробітні. Тому ми звертаємося до уряду з проханням вжити конкретних заходів. На сьогодні Польща є країною з найнижчим рівнем соціальної допомоги серед європейських країн», констатують профспілки.
Про проведення акції протесту Незалежна самоврядна профспілка «Солідарність» попередила ще у червні. Разом із «Солідарністю» єдиним фронтом виступили й інщі загальнопольські профспілки, серед них – Ogólnopolskie Porozumieniе Związków Zawodowych.
Перший день протесту
відбувся під знаком маніфестацій під стінами восьми міністерств, що
завершувалися врученням петицій з конкретними «профільними вимогами» до
керівників відомств. Найбільше протестувальників прийшло під стіни Міністерства
транспорту (близько 6 тисяч), Міністерства економіки (4 тис.).
Усі потоки маніфестантів організовано зійшлися під стінами парламенту, де розгорнули наметове містечко, в якому, за даними організаторів виступу, перебувають понад 23 тисячі протестувальників.
Головна вимога протестувальників — усунення з КЗпП,
прийнятого парламентом у червні, положення про так званий гнучкий графік праці
(продовження розрахункового періоду відпрацьованих годин із чотирьох до
дванадцяти місяців), що стало приводом конфлікту профспілок з урядом та відмови
їх від участі у роботі тристоронньої комісії — національної тристоронньої ради у
складі представників уряду, приватних роботодавців та профспілок.
У списку вимог також питання підвищення мінімальної заробітної плати та відмови від підвищення пенсійного віку. А ще – внесення змін до конституції та закону про загальнонаціональний референдум.
Учасників наметового містечка називають «парламентом народу», а акції у Варшаві — «початком великого маршу...». Лідер «Солідарності» Петро Дуда перед початком протесту заявив, що профспілки «боротимуться з цим ліберальним урядом до переможного кінця, щоб якнайшвидше відправити його на звалище історії». Він зазначив також, що профспілки зростають на силі, коли виражають думку більшості.
За матеріалами польських видань