Енергоатом стосовно позиції МЗС
Коментар Енергоатома стосовно позиції МЗС України щодо денонсації угоди з РФ про добудову енергоблоків № 3 та 4 ХАЕС
У зв’язку із розповсюдженою у ЗМІ заявою представника Міністерства закордонних справ України, НАЕК «Енергоатом» вважає необхідним надати додаткові роз’яснення з приводу офіційної позиції МЗС щодо денонсації Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про співробітництво в будівництві енергоблоків № 3 та 4 Хмельницької АЕС.
Коментар виконавчого директора з юридичних питань та супроводу процедур закупівель Наталії Мусевич:
З минулого року ДП «НАЕК «Енергоатом» намагається денонсувати Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про співробітництво в будівництві енергоблоків № 3 та 4 Хмельницької АЕС від 09.06.2010 (далі – Угода). Оскільки Компанія не є самостійним суб’єктом законодавчої ініціативи, ми звернулися з відповідною пропозицією до Міненерговугілля, як центрального органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить Енергоатом.
Вперше з відповідними пропозиціями ми звернулися до Міненерговугілля у липні 2014 року. Вдруге – у листопаді 2014 року, а в третє – у грудні 2014 після зміни складу Кабінету Міністрів України. 3 лютого 2015 року МЕВ направило до зацікавлених органів виконавчої влади проект розпорядження КМУ «Щодо питань будівництва енергоблоків № 3 і № 4 Хмельницької АЕС», пунктом 2 якого було передбачено Міністерству закордонних справ України підготувати та подати до КМУ пропозиції щодо припинення дії (денонсації) Угоди.
23.02.2015 Міністерство закордонних справ України листом № 51/14-077-637 за підписом заступника міністра О.В.Зеркаль повідомило МЕВ про непогодження проекту розпорядження. У відповіді були наведені положення Угоди, які й так добре відомі. Зроблено зауваження щодо вибору альтернативного постачальника реакторного обладнання – компанії «Skoda JS». Мовляв, у чеської компанії російський власник, і це не забезпечить диверсифікацію постачання комплектуючих та не зменшить залежність від РФ. У цьому зв’язку слід зазначити, що по-перше, обладнання «Skoda JS», яке планується до постачання, у вартісному співвідношенні становить не більше 20-25% від загального розміру проекту будівництва, а по-друге, до цього часу проект будівництва енергоблоків був цілком залежним від РФ як у технічному, так і у фінансовому плані. Зауваження МЗС також стосувалися будівництва енергоблоків на базі існуючих будівельних конструкцій. На думку фахівців МЗС, Міненерговугілля «не надає переконливої відповіді на запитання економічної обґрунтованості такого рішення», а «документи технічної експертизи суттєво застарілі»… Виникає запитання: невже у Міністерстві закордонних справ наявні спеціалісти, здатні зробити такі висновки? І підсумковим висновком листа МЗС є те, що «запропонований проект рішення щодо зміни постачальника комплектуючих для будівництва енергоблоків на Хмельницькій АЕС не передбачає заходів з метою упередження можливих контрзаходів російської сторони у випадку розірвання діючої Угоди»...
Особливої уваги заслуговує зауваження МЗС щодо необхідності визначення в частині «чіткого, з конкретними фінансовими розрахунками, фінансово-економічного обґрунтування щодо твердження про відсутність додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України у зв’язку із заміною постачальника реакторної установки та зміни постачальника реакторного обладнання». При цьому Мінфін та Мінекономрозвитку, до повноважень яких належать ці питання, погодили даний проект розпорядження без зауважень.
У квітні 2014 року після проведення консультацій у Міненерговугілля було прийнято рішення окремо ініціювати прийняття Закону України «Про денонсацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про співробітництво в будівництві енергоблоків № 3 та 4 Хмельницької АЕС».
9.04.2015 МЕВ направило проект зазначеного Закону України до центральних органів влади. Мінфін, Мінекономрозвітку та ДІЯРУ його було погоджено без зауважень. Офіційної позиції Міністерства закордонних справ до цього часу не надходило.
Разом з цим, після доопрацювання проекту розпорядження КМУ «Щодо питань будівництва енергоблоків № 3 і № 4 Хмельницької АЕС» МЗС висловило до нього майже аналогічні попереднім зауваження, визначивши, що його позиція є незмінною. Особливо «убивчою» стала констатація того, що «згідно зі статтею 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, пропозиція щодо модифікації реакторної установки та постачальника обладнання всупереч вимогам Угоди, є порушенням законів України»…
Тобто, офіційна позиція Міністерства закордонних справ України така, що замінити постачальника обладнання неможливо, оскільки є українсько-російська Угода, а розірвання Угоди з країною-агресором недостатньо обґрунтоване. При чому, технічно і фінансово.
Наприкінці зазначу, що на сайті інтернет-видання ЛігаБізнесІнформ з посиланням на джерело інформації у Міністерстві закордонних справ зазначено, що «Министерство иностранных дел Украины не может отвечать за выполнение договора с Россией на достройку третьего и четвертого энергоблоков Хмельницкой АЭС. Это сфера ответственности Министерства энергетики и угольной промышленности». Співрозмовник у МЗС також повідомив, що «вопрос выбора альтернативы российской технологии строительства энергоблоков, это не вопрос МИД».
Як один із прикладів невідповідності цих слів офіційній позиції МЗС, хочу процитувати витяг з тексту вищезазначеного листа Міністерства закордонних справ України від 23.02.2015: «…проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Щодо питань будівництва енергоблоків № 3 і № 4 Хмельницької АЕС» та пакет пояснювальних документів до нього потребують чіткого визначення та обґрунтування в частині преамбулярних положень проекту розпорядження стосовно визначення конкретних підстав неможливості подальшої співпраці з Російською Федерацією за згаданою Угодою (наявність конкретних порушень російською стороною положень Угоди, причини неможливості виконання РФ своїх зобов’язань за Угодою тощо).
Така неконструктивна позиція Міністерства закордонних справ змушує Енергоатом звернутися до Президента України, як до гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності України, з проханням у відповідності до ст. 106 Конституції України втрутитись у ситуацію, що склалася із денонсацією Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про співробітництво в будівництві енергоблоків № 3 та 4 Хмельницької АЕС.