Україна стає країною інвалідів... праці

Україна стає країною інвалідів… праці

9 грудня, у переддень відзначення Міжнародного дня прав людини, Федерація профспілок України організувала круглий стіл, присвячений стану дотримання, гарантій, захисту трудових та соціально-економічних прав в Україні. До участі в обговоренні долучилися не лише  членські організації ФПУ, об'єднання профспілок та роботодавців, а й представники громадськості, науковці, представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Міністерства соціальної політики, Держпраці, Держгірпромнагляду, Національної академії прокуратури України, Пенсійного фонду.

10 грудня чергова річниця прийняття Загальної декларації прав людини, яка стала фактично основою розбудови базових принципів забезпечення прав людини в усьому світі. (Декларація, прийнята 1948 р., була прямим наслідком жахливого досвіду Другої світової війни і вперше сформулювала права, які повинна мати кожна людина. Документ спочатку мав рекомендаційний характер, містив 30 статей, зміст яких уточнювався та розвивався через інституції міжнародних угод, регіональних та національних конституцій та законів).  Декларація визначила права в усіх сферах життєдіяльності людини: політичній, економічній, соціальній, культурній. Переважна кількість цих прав імплементовано у Конституції України у 1996 році, й у подальшому знайшли свій розвиток в інших законодавчих актах.

У Декларації вказується, що «всі люди народжуються вільними у своїй гідності і правах». Права не даруються урядами, а надані кожній людині від народження. Уряди, владні інститути мають захищати ці права.

У фокусі виступу Голови Федерації профспілок Григорія Осового стало питання забезпечення прав соціально-трудової сфери та системи соціального забезпечення. Голова ФПУ навів невтішний статистичний аналіз, підготовлений за повідомленнями з місць профспілкового активу, технічних, правових інспекторів, за соціологічними дослідженнями.

«За останні 10 років кількість людей, які працюють в умовах, що не відповідають визначеним законодавством з охорони праці, зросла удвічі і становить більш як 3 млн. осіб. Так, у 2013 році у незадовільних санітарно-гігієнічних умовах трудилися у видобувній промисловості – 71% працюючих, у металообробній галузі – 53%, в хімічній галузі – 41 %, в енергетиці – 33 %.

Сьогодні, у зв’язку з подіями на сході України, ситуація на виробництві ще гірша. «На жаль, сотні людей гинуть на «мирних» виробництвах. Хоча в Україні у цілому зменшилася кількість підприємств і чисельність зайнятих на повний робочий день – сьогодні це фактично лише 10 млн. працюючих, тоді як до 1990 року громадян, які мали повну зайнятість, було 27 мільйонів (фактична кількість працюючих скоротилася у 2,5 рази), частота нещасних випадків зі смертельним наслідком  зросла у 2, 6 разів. Те, що люди травмуються на виробництві або отримують професійні захворювання, передчасно вибувають з трудового життя, – не лише біль для сімей, родин,  – це втрата трудового потенціалу України, яка стала країною інвалідів. За офіційною статистикою, 2,6 мільйонів громадян – це інваліди, офіційно майже 12 тисяч осіб щорічно стають інвалідами праці. При цьому ганебним є той факт, що більшість нещасних випадків приховуються від розслідування. Якщо дотримуватися розрахунків МОП, в Україні більш як у сотню разів занижено кількість випадків загального травмування. Як наслідок, і працівники, й сім’ї працівників залишаються без належного захисту».

На заході вказувалося, що трудові права порушуються, насамперед, через  відсутність ефективного контролю за робочими місцями.  Причиною цього є те, що на початку 90-х років держава позбавила профспілки права контролю як технічного, так і правового за робочим місцем, позбавила права зупинення виробництва  у тих випадках, коли йшлося про загрозу життю й здоров’ю працівників.

Указувалося також, що зменшується число тих, хто за своїм обов’язком,

професійними правами має забезпечувати державний контроль на виробництві. За останні 9 років Держгірпромнагляд  8 разів було реорганізовано, скорочувалося фінансування, тому що, виходячи з кількості офіційно взятих до обліку виробничих травм, це для держави були не ті «обсяги». «А сьогодні встановлюються нові законодавчі обмеження щодо доступу для інспектування на робочих місцях. Так, змінами до Закону України «Про Державний бюджет на 2014 рік» встановлено, що перевірка підприємств, установ та організацій, та фізичних осіб-підприємців контролюючими органами здійснюється протягом серпня-грудня 2014 року виключно за умови дозволу Кабінету Міністрів України, або за заявкою самого суб’єкта господарювання щодо необхідності перевірки. Тобто, і чисельність контролюючих органів зменшилася і встановлені жорсткі обмеження відвідування та інспектування на робочих місцях», зазначив Г. Осовий.

Профспілки не можуть з цим погодитися. Федерацією профспілок було  подано скаргу до Міжнародної організації праці щодо невідповідності дій Уряду до ратифікованих угод МОП, які встановлюють правила про безперешкодні відвідування у будь-який час для інспектування робочих місць, особливо у тих випадках, коли є передумови загрози життю і здоров’ю працівників.

Комітет експертів МОП тричі за останні роки повертався до факту порушення Україною Конвенції МОП № 81 про інспекцію праці у промисловості й торгівлі (Конвенцію ратифіковано Законом N 1985-IV ( 1985-15 ) від 08.09.2004). Міжнародна організація праці запропонувала Уряду України невідкладно привести  Закон «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (№ 877-V від 05.04.07) до положень зазначеної конвенції. Проте,  жодних урядових рішень поки що не прийнято.

На засіданні наголошувалося, чи буде достатньо сил і доброї волі у суспільства змінити ситуацію, буде залежати від спільної активності профспілок, соціальних інституцій та громадськості.

«Саму реформу інспекції праці, яку започатковано в Україні за праобразом  європейських країн, так звану «інтегровану інспекцію праці», що складатиметься зокрема з технічних інспекторів, фахівців, які опікуються питаннями гігієни праці, виробничого середовища, профспілки сприймуть лише за умови, що будуть включені положення, які опрацьовані профспілками та громадою. Натомість сьогодні ми не можемо бути впевненими, що Уряд погодиться з такими напрацюваннями, оскільки передумови залучення інвестицій в Україну будь-якою ціною, у тому числі ціною ігнорування добросовісного інспектування робочих місць, домінують над здоровими починаннями».

У рамках круглого столу представниками профспілко та соціальних інституцій було обговорено й інші питання забезпечення прав громадян: об’єктивного визначення величини прожиткового мінімуму, величина та отримання пенсій, реалізація державних соціальних гарантій та виплат, у тому числі на окупованих та непідконтрольних Україні територіях. Про це буде докладніше у наступних повідомленнях.

Ураховуючи важливість гарантованого забезпечення трудових і соціально-економічних прав людини, учасники круглого столу за результатами обговорення підготують Рекомендації до Президента України, Верховної Ради та Кабінету Міністрів.

Лілія Соколова