Профспілки: німецький досвід
Профспілки: німецький досвід
Наприкінці вересня відбувся навчальний семінар у Центрі ім. Вільгельма Гефеллера (м. Бед Мюндер, Німеччина), організатором якого виступили IG BCE, Атомпрофспілка та Фонд ім. Фрідріха Еберта. У семінарі взяли активну участь представники Східної об’єднаної організації профспілки.
Українські профспілкові лідери ознайомилися з діяльністю найбільшої у Німеччині профспілки (гірників, працівників хімічної промисловості та енергетики, усього 615 мільйонів членів), принципами та засадами її роботи.
Так, у Німеччині, на відміну від України, профспілки представляють, як правило, лише певні професії – об’єднуються за галузевим принципом. Наприклад, якщо механік працює на хімічному підприємстві, він входить до профспілки хіміків. Якщо на металургійному підприємстві, відповідно, – до профспілки металургів. У конфліктних ситуаціях, а вони іноді виникають у разі організації нового виробництва, вирішення конфліктів мають формат дискусій, бо принцип роботи німецьких профспілок, зазначали лектори, – у цілому «мирний». До того ж, зазвичай, на одному підприємстві існує лише одна профспілка.
Що спільного, як і в Україні, німецькі профспілки презентують себе «поза політикою». Як відомо, з 1933 року у Німеччині профспілки ділилися за різною політичною спрямованістю і політичним забарвленням: християнські профспілки, комуністичні, соціал-демократичні тощо. Але після 1945 року профспілки Німеччини зробили для себе висновок, що саме політичний розкол робітничого руху полегшив прихід до влади націонал-соціалістів. І тому, аби не повторити прикрого досвіду фашизму, німецькі профспілки прийняли рішення не допустити розподілу профспілок за політичними симпатіями.
Проте, хоча профспілки у Німеччині офіційно політиків чи парламентарів не підтримують, беруть активну участь у політичному процесі – «тематично». Тобто, опрацьовують актуальну для робітничого руху тему і докладають максимум зусиль, аби організувати у суспільстві відповідну дискусію. І таким чином, через обговорення в ЗМІ представляють політичні інтереси працівників.
На семінарі було досить докладно та ілюстровано розглянуто засади діяльності на німецьких підприємствах Виробничих Рад, взаємодію їх з профспілками, обопільні їхні права на підприємстві та обов’язки.
Частину лекцій було присвячено досвіду приватизації та впливу цього процесу на працівників. Було поінформовано про дії профспілок під час об’єднання Західної та Східної Німеччини. Коли профспілки своїм обов’язком вбачали, передусім, забезпечення вивільнених з підприємств НДР працівників новим робочим місцем, віднайдення альтернативи звільненням, як то організація нових підприємств тощо. Завдяки зусиллям профспілок було значно пом’якшено кризову ситуацію.
На навчальному семінарі було розглянуто також мистецтво тарифних переговорів, яке полягає у тому, аби задовольнити інтереси усіх груп, представлених на підприємстві, щоб ніхто не залишився незадоволеним. І до цього часу німцям це вдавалося.
Звичайно, обговорювалися й виклики, що стоять сьогодні перед профспілками. Найбільший – і це загальна у світі тенденція – невпинне зменшення чисельності членів у профспілках. Однак, зазначалося на семінарі, у Німеччині пов'язане воно не з тим, що працівники виходять з профспілок – «а з тим, що ми не можемо компенсувати чисельності тих членів, людей, які вмирають». Вказувалося також на проблеми залучення до лав профспілок молоді. А також, що лише чверть серед членів профспілок - це жінки, хоча в IG BCE частка зайнятих на підприємствах жінок набагато більше чоловіків. Для змінення ситуації з низьким членством жінок у профспілках IG BCE реалізує сьогодні відповідні програми (про них буде поінформовано в наступних публікаціях).
Серед напрямів роботи німецьких профспілок – усі питання, важливі для суспільства у цілому. Профспілки активно співробітничають з ученими, соціологами з питань поліпшення умов праці працівників, розвитку підприємств, збереження екології, впровадження на підприємствах новітніх технологій тощо.
Прес-центр Атомпрофспілки