Відбулися чорнобильські слухання у парламенті
Відбулися чорнобильські слухання у парламенті
4 березня, як і
анонсувалося раніше, відбулися парламентські слухання на тему: «Про зняття з
експлуатації Чорнобильської АЕС, об’єкт «Укриття» та перспективи розвитку зони
відчуження». У «слуханнях» взяли участь народні депутати профільних комітетів
ВР, керівники відомчих міністерств і установ, місцевої влади, керівники спеціалізованих
чорнобильських підприємств та дослідницьких
наукових установ, а також профспілки.
Як повідомляє урядовий портал, відкрила парламентські слухання заступник Голови Верховної Ради України Оксана Cироїд. За її словами, головним завданням нинішніх слухань є обговорення перспектив об’єкту «Укриття», питання щодо функціонування постраждалих територій, що є свідченням того, що ми маємо розуміти свою відповідальність перед людьми, які брали активну участь у подоланні наслідків трагедії та перед прийдешніми поколіннями.
Серед доповідачів від влади виступили заступник Міністра екології та природних ресурсів, Голова державної інспекції ядерного регулювання, перший заступник Голови Державного агентства з управління зоною відчуження та Голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Усі вони наголошували, що важливість «чорнобильського питання» для України залишається незмінною і пріоритетною. Однак обмежені можливості бюджетного фінансування стримують реалізацію програмних заходів у зоні відчуження. Протягом багатьох років у господарському комплексі зони відчуження не вдається оновити технічний парк виробничої бази підприємств, який повністю зношений і потребує суттєвого оновлення, підвищувати заробітну плату працівників зони відчуження, яка втрачає стимулююче значення. Через це спостерігається відтік кваліфікованих працівників із підприємств зони відчуження, практично неможливе залучення молодих спеціалістів.
Одне з ключових завдань - подальший розвиток виробничого комплексу «Вектор», будівництво другої черги якого передбачає як захоронення, так і переробку радіоактивних відходів, що дасть змогу розв'язати проблеми поводження з радіоактивними відходами, утворюваних під час знятті з експлуатації Чорнобильської АЕС і перетворення об'єкту «Укриття» на екологічно безпечну систему, та тих радіоактивних відходів, що локалізовані на сьогоднішній день у сховищах зони відчуження.
Міністерство екології та природних ресурсів продовжує працювати над створенням Чорнобильського біосферного заповідника, що дасть змогу здійснювати масштабні наукові дослідження як в інтересах української науки, так і в інтересах міжнародного співтовариства, і стане внеском у розвиток тих наук, тих галузей знань, що пов'язані із протидією та ліквідацією наслідків екологічних, зокрема, ядерних катастроф.
Учасники парламентських слухань у своїх виступах наголошували на необхідності участі народних депутатів України, Уряду в провадженні державної політики у сфері управління зонами відчуження і безумовного відселення, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно-безпечну систему шляхом внесення конкретних пропозицій та дієвою підтримкою висловлених ініціатив. Також підкреслили важливість актуалізації статусу територій 30-ти кілометрової зони відчуження з точки зору захисту персоналу та населення, що вимагає системного підходу з метою пошуку виправданих та оптимізованих шляхів розвитку і реабілітації для подальшого використання її ресурсів, повного чи часткового повернення у господарське використання територій з дотриманням вимог радіаційної безпеки.
Підбила підсумки парламентських слухань Оксана Сироїд запропонувала Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи напрацювати рекомендації слухань з урахуванням висловлених під час обговорення зауважень та пропозицій.