МОП: примусова праця у приватному секторі
МОП: примусова праця у приватному секторі
Примусова
праця у приватному секторі економіки щорічно приносить 150 мільярдів доларів
незаконних прибутків, що приблизно втричі перевищує попередні оцінки, - йдеться
в новій доповіді Міжнародної організації праці (МОП).
У доповіді МОП «Прибутки і бідність: економіка примусової праці», зокрема,
йдеться про те, що дві третини від загального оціночного прибутку від
примусової праці в 150 млрд. доларів США, що становлять 99 млрд. доларів США,
припадають на комерційну сексуальну експлуатацію, а 51 млрд. доларів США –
отримується унаслідок примусової економічної експлуатації, у тому числі від
домашньої праці, в сільському господарстві та інших видів економічної
діяльності.
«Ця доповідь виводить нас на новий рівень розуміння природи торгівлі людьми,
примусової праці і сучасного рабства», - зазначив Генеральний директор МОП Гай
Райдер. – «Примусова праця шкодить бізнесу та розвитку, а надто її жертвам. Ця
доповідь додає нової актуальності нашим зусиллям з якнайшвидшого викоренення
цієї докорінно згубної, але надзвичайно прибуткової практики».
Нові цифри ґрунтуються на даних МОП, опублікованих у 2012 році, згідно з якими число людей, залучених до примусової праці, торгівлі людьми та сучасного рабства, оцінювалося в 21 мільйон.
Нові оцінки вказують на те, що більш як половина людей, залучених до примусової праці, в першу чергу до комерційної сексуальної експлуатації та домашньої праці, становлять жінки і дівчатка, у той час як чоловіки і хлопчики були переважно залучені до примусової економічної експлуатації в сільському господарстві, будівництві та гірничодобувній промисловості.
Розподіл прибутку, отриманого за рахунок примусової економічної експлуатації, виглядає наступним чином:
· 34 мільярди доларів - будівництво, виробництво, гірничодобувна промисловість та комунальні послуги
· 9 мільярдів доларів - сільське господарство, в тому числі лісове господарство і рибальство
· 8 мільярдів доларів – заощаджено приватними домогосподарствами завдяки несплаті або недоплаті домашнім працівникам, що перебувають в умовах примусової праці.
У доповіді підкреслюється, що втрата доходів і бідність є основними економічними
чинниками, що штовхають людей до примусової праці.
«Якщо ми хочемо добитися значних змін в житті 21 мільйона чоловіків, жінок і
дітей, залучених до примусової праці, ми повинні вжити конкретних і
невідкладних заходів», – зазначив Генеральний директор МОП. – «Це означає, що
необхідно працювати з урядами щодо зміцнення законів, політики та
правозастосування, з роботодавцями – щодо більш обачливого їх ставлення до
питання примусової праці, в тому числі у своїх ланцюжках постачань, і з
профспілками – щодо представлення і розширення прав і можливостей працівників,
вразливих до примусової праці».