Інвестиції у майбутнє

НПП «Подільські Товтри»: впровадження екологічних заходів — розумне вкладення інвестицій у майбутнє

Міжнародний день Дністра відзначається щорічно в другу суботу липня. Так ухвалила 2010 року в Тернополі Басейнова рада Дністра, до складу якої входять представники областей України і Молдови. Як зазначив начальник Дністрово-Прутського басейнового управління водних ресурсів Ян Дзюба, ідея святкування Міжнародного дня Дністра в Україні полягає в тому, щоб нагадати всім мешканцям басейну про культурну та природну цінність унікальної річки, про традиції корінних мешканців виявляти турботу та бути відповідальним за збереження природного багатства Дністра.

Третя за довжиною в межах України (після Дніпра й Південного Бугу) та дев’ята — в Європі, вона бере початок на північних схилах українських Карпат з гори Розлуч поблизу села Вовчого Львівської області. У верхній частині Дністер — типова гірська ріка, що пробивається на північ між стрімкими скелястими берегами. Вийшовши на рівнинні простори, спочатку тече заболоченою долиною, а потім врізається в Подільське плато. Від Галича до Хотина річка утворює Дністровський каньйон, який з 2008 року внесено до списку семи природних чудес України. Довжина річки 1 362 км (в Україні — 705 км), площа басейну — 72 100 км2. В Україні Дністер протікає територіями Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької, Тернопільської, Хмельницької, Вінницької та Одеської областей. Дністер — найбільша ріка Західної України та Молдови.

У давнину Дністер називали великим. Це найбільша річка Хмельницької області, тут вона має протяжність 160 км і приймає низку лівих приток, які помережили край глибокими, часто каньйоноподібними долинами (Збруч, Смотрич, Ушиця, Жванчик, Студениця, Тернава, Мукша, Баговичка).

Сучасна назва Дністра веде свій початок з Київської Русі й означає «швидка вода». Стародавні греки називали річку Тіріс, а пізніше Тірас. У римлян вона відома під назвою Данастріс, Данаструс. У турків — Турла. Долина річки була заселена людьми ще з давніх-давен. Українська народна етимологія пов’язує назву ріки зі словосполученням «дні стер». Існує легенда, за якою на місці ріки був невеликий струмок, уздовж якого жили люди. Вони вели свій календар, позначаючи дні на прибережному піску. Але одного разу струмок розлився й затопив береги. Коли зранку вода зійшла, вийшли люди на берег, а їхніх позначок на піску нема.

— Хто дні стер? — бідкались люди, і самі відповідали:

— Та хто?! Струмок дні стер.

З того часу так і стали називати струмок, який дні стер — Дністер.

Для ефективного вирішення екологічних проблем, що виникають у басейні ріки Дністер, для поліпшення стану водних об’єктів у басейні, посилення екологічної освіти, виховавання шанобливого ставлення до природи національним природним парком «Подільські Товтри» заплановано проведення низки заходів. Це акції з благоустрою та впорядкуванню чистих джерел. «Скільки криниць на землі — стільки й зірок на небі», — стверджує народна мудрість. А якщо вам довелося бачити, як падає зірка, знайте — то десь замутилося джерело. Отже, щоб не згасали зірки, оберігайте живі криниці! У планах Національного парку науково-пізнавальні екскурсії в дитячих таборах відпочинку «Шанс», «Бакота», «Лісова пісня», «Дністровська Чайка» на тему «Люби і знай свій край»; організація заходів з проведення Міжнародного конкурсу «Барви Дністра» в рамках інформаційно-просвітницької кампанії «Збережемо Дністер»; акції Кам’янець-Подільського, Староушицького, Наддністрянського природноохороних науково-дослідних відділень спільно з громадськістю та молоддю з очищення берегів річок від побутового сміття в басейні Дністра; проведення круглого столу з недержавними громадськими організаціями та державними структурами «Проблеми Дністра та шляхи їх вирішення». А ще —еколого-краєзнавча експедиція на р. Тернава спільно з природничим факультетом Кам’янець-Подільського національного університету та подільськими природодослідниками і природолюбами.

Ми інформуємо громадськість у ЗМІ та на офіційних сайтах про виконання заходів до Дня Дністра. Сюди також увійдуть проведення екологічних акцій Гораївським осередком ВЕЛ на території Староушицької селищної ради; біоіндикація поверхневих вод на лівих притоках Дністра та багато іншого.

Враховуючи важливість збереження та дбайливого ставлення до водних ресурсів, необхідність популяризації екологічної свідомості серед широких верств населення, впровадження таких екологічних заходів є розумним вкладенням інвестицій у майбутнє. Адже, відновлюючи цілюще джерело, ми відновлюємо здоров’я наших мешканців, покращуємо стан природних ресурсів. Ніщо так не милує око і заспокоює душу, як грайливе мерехтіння і веселе дзюрчання відновленого джерела, що розпочинає свій далекий шлях від витоку і несе свої води до могутнього Дністра, живлячи собою одну з найбільших водних артерій країни. Треба пам’ятати, що річки — це живий організм, а їх вода — це наше здоров’я. Адміністрація парку закликала всіх бажаючих взяти участь у цих заходах та бережливо ставитися до природи.

Олена Демьянова, провідний фахівець з екологічної освіти,

Михайло Борісов, провідний інженер з охорони природних екосистем НПП «Подільські Товтри»