Чорнобильський заповідник став науковою установою

Чорнобильський заповідник став науковою установою: що це дає

Такий статус, крім визнання й натхнення до посиленої розбудови наукової спроможності та мотивації до наукової роботи, має чимало переваг.

Серед переваг нового статусу — включення до Державного реєстру наукових установ і, як наслідок, шанс виборювати державне фінансування на науково-дослідні роботи; можливість доєднатись до Європейського дослідницького простору з метою розвитку міжнародного науково-технічного співробітництва, вільного трансферу знань, мобільності дослідників тощо.

«Все це разом підніме науковий потенціал Заповідника та, відповідно, примножить кількість доступних людству наукових знань. На основі останніх стане можливим ефективніше управління заповідною територією та виконання функцій по збереженню біотичного й ландшафтного різноманіття, адаптації природних комплексів до змін клімату», — зазначають у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику.

Створений у межах зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення найбільший за територією в Україні заповідник — базис для надзвичайно важливого унікального природного експерименту.

Його ядром є Чорнобильський заказник та північні лісові масиви. Через Поліський екологічний коридор забезпечується зв’язок із Древлянським та Поліським природними заповідниками, регіональним ландшафтним парком «Міжрічинський», а також із Поліським державним радіаційно-екологічним заповідником Республіки Білорусь.

Флора Заповідника налічує 1256 видів судинних рослин, 120 видів лишайників та 20 видів мохів. Із Європейського червоного списку тут зростає п’ять видів рослин. Виявлено 46 видів флори, занесених до Червоної книги України. На водоймах зони відчуження зростають рослинні ценози, включені в Зелену книгу України.