ЧАЕС: РЕАЛІЇ СЬОГОДЕННЯ
Три тижні минуло з моменту захоплення російськими окупаційними військами Чорнобильської АЕС. 24 лютого персонал станції опинився в заручниках і змушений виконувати свою роботу на майданчику під пильним наглядом ворога. Уже понад 500 годин наші герої-станційники беззмінно працюють на ЧАЕС в умовах окупації, забезпечуючи ядерну та радіаційну безпеку всіх елементів та систем станції.
Важко уявити і описати словами, яке моральне і фізичне виснаження зараз відчувають працівники ЧАЕС, що опинилися в заручниках. Також вони відчувають колосальну напругу і втому. Боляче щоденно спостерігати, як найвідоміша у світі атомна станція, яка пережила сумнозвісну катастрофу всесвітнього масштабу 35 років тому, на їхніх очах в одну мить перетворилась на військову базу ворога України.
Через незначні запаси продовольства і невизначеність часових меж перебування в окупації персоналaу ЧАЕС доводиться харчуватися 1 раз на добу. Їжу та продукти від загарбників наші станційники принципово не приймають, відверто виказуючи своє негативне ставлення до окупантів.
Психологічний стан працівників, що опинилися в заручниках, погіршується з кожним днем, з кожною годиною перебування під постійним наглядом окупантів, без засобів мобільного зв'язку (їх конфіскували російські військові в перші дні окупації). На майданчику ЧАЕС закінчуються ліки, приймання яких для деяких заручників є життєво необхідним.
Скільки ще персонал ЧАЕС протримається в умовах тотального контролю зі сторони окупанта і такого значного переробітку - невідомо, особливо зважаючи на наявну інформацію про плани російських військових влаштувати теракт на ЧАЕС.
Сім'ї працівників з великим нетерпінням і вірою в перемогу України чекають вдома своїх рідних, але разом з тим більше не можуть приховувати той розпач, тугу і постійну тривогу, що їх охоплює все більше і більше з кожним днем вимушеної і такої тяжкої розлуки.
Не маючи зброї й інших засобів захисту чи протидії ворогові, наші герої-заручники щоранку голосно вмикають Державний Гімн України на Чорнобильській АЕС, вступають у словесні перепалки з окупантами, пояснюючи, що їм тут не раді.
Ми щиро віримо, що вони скоро повернуться додому цілими та неушкодженими. Із найдовшої, найскладнішої, без перебільшення героїчної зміни в їхньому житті...
Просимо максимальний репост, щоб якомога більше людей знало правду.
Організація молоді ППО ЧАЕС