Рівну оплату праці – у колективні договори

Рівну оплату праці рівної цінності – у
колективні договори

9 листопада 2021 року відбуласьМіжнароднаекспертнанарадаіз залученням (у режимі онлайн) міжнародних фахівцівГлобального союзуIndustriALL. Це другий захід у рамках проєкту «Подолання нерівності за статтю в оплаті праці в Україні законодавчими засобами». Цього разу розглядалися кращі міжнародні практики (Швеції, Франції, Німеччини) включення положень щодо рівної оплати за працю рівної цінності у колективні договори. Організовано нараду Київським інститутом гендерних досліджень у партнерстві з Фондом ім. Фрідріха Еберта, за участю Постійної комісії ФПУ з питань рівних прав чоловіків та жінок. Серед організаторів – Атомпрофспілка України та Профспілка працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України.

Олена Давліканова, координаторка програм Фонду Фрідріха Еберта–Представництва в Україні, у вітальному слові повідомила, що Фонд Еберта працює в Україні з 1996 року і профспілки є одними з основних його партнерів, оскільки для Фонду питання соціальної справедливості і рівності є основним. Вона також зазначила, що пройшло багато часу, відколи з’явилася Конвенція МОП «Про дискримінацію в галузі праці та занять № 111(25.06.1958), «а ми все ще говоримо, що необхідно захищати права трудящих на рівність. На жаль, у деяких країнах, і в Україні у тому числі, хоча існує номінальна рівність, затверджена Конституцією, у Законі «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», але необхідно зробити її реальною. Такі заходи сприяють вирішенню питання».

Тетяна Ясько, голова Постійної комісії Ради Федерації профспілок України з питань рівних прав жінок і чоловіків, зазначила, «що тема надзвичайно важлива для України, адже колективний договір – юридичний документ для підприємств, і з урахуванням тих надзвичайних проблем на сьогодні у трудових відносинах, роботи в умовах карантину, від яких потерпають насамперед жінки».

Василь Андреєв, заступник Голови Федерації професійних спілок України, висловив надію, що дискусії з європейськими експертами допоможуть зробити «трудовий сценарій для України» більш оптимістичним. «У нашій державі ні для кого не секрет, що коли ведуться колективні переговори, дуже часто роботодавці відповідають, що надання інформації про заробітну плату за різними категоріями робіт – це якщо не комерційна таємниця, то персональна інформація. Таким чином усі зусилля щодо захисту прав працівників розбиваються об інструменти, які з одного боку були призвані захищати нашу цифрову ідентичність, а з іншого боку тепер використовуються не на користь людям праці. Тому нам важливо дізнатися, яким чином це регулюється на глобальному рівні».

Леся Семеняка, головний фахівець з міжнародної роботи Атомпрофспілки, зазначила, що «вирівнювання заробітної плати – комплексна проблема. І кожна профспілка окремо не може вирішити це питання. Необхідне об’єднання зусиль громадських організацій. Рушійною силою виступає Київський інститут гендерних досліджень у співпраці з профспілками і міжнародними організаціями». Вона також наголосила на тому, що «розрив в оплаті праці має горизонтальний і вертикальний вимір. У першому важливі прозорість  заробітної плати, її моніторинг, коригування. Вертикальний вимір більш складний – це просування жінок на вище оплачувані посади. Необхідно зрозуміти, як такі положення можна ввести у колективні договори. Відповідні напрацювання і приклади їх успішної реалізації є у колективних договорах та законодавстві європейських країн, не треба винаходити велосипед, необхідно цими знаннями скористатися».

Марфа Скорик, директорка Київського інституту гендерних досліджень, з якою Атомпрофспілка плідно співпрацює багато років, підсумовуючи захід зазначила, що широка участь експертів з інших країн, які були успішнішими в упровадженні гендерної рівності в оплаті праці в колективні договори, їх позитивний досвід має прикладне та практичне застосування і допоможе  українським профспілкам у напрацюванні остаточних формулювань відповідних положень колдоговорів. Разом з тим, є велика стурбованість у зв’язку з анти трудовими урядовими законопроєктами.

– Антидискримінаційні норми досить успішно просуваються в Україні. Але з іншого боку у нас є перелік законопроєктів від влади, які обнулять такі ініціативи. Адже норми, які забезпечують рівність в оплаті праці, наприклад горизонтально, вони будуть нічим з огляду на можливості працедавця звільнити працівника навіть за косий погляд у його бік. Є позитивні урядові ініціативи, спрямовані на забезпечення прав працівників із сімейними обов’язками – декретні відпустки і для чоловіків, але й ці норми будуть обвалені через повсюдне введення короткотермінових контрактів. Якщо трудові права будуть дерегульовані, – це будуть приватні домовленості між працедавцем і працівником, сильного зі слабким. Тому для нас надзвичайно корисно було ознайомитись з досвідом трьох країн, які застосовують три різні способи у регулюванні таких проблем: сильне державне регулювання у Франції, порівняно м’якший – німецький варіант.  І досвід Швеції, коли законодавство слабо регулює такі питання. Зараз, як на мене, ми рухаємося до ситуації у Швеції, але там є сильні шведські профспілки.

Надалі будуть опубліковані виступи міжнародних експертів на нараді.