Всесвітній день соціальної справедливості
На шляху до соціально справедливої України
17 лютого в агенції «Укрінформ» відбулася прес-конференція, організована Федерацією профспілок України та Національною тристоронньою соціально-економічною радою (НТСЕР). Захід відбувся з нагоди Всесвітнього дня соціальної справедливості, який щорічно 20 лютого відзначається ООН задля сприяння викоріненню бідності, забезпечення повної зайнятості, гідної праці, рівних прав чоловіків і жінок, соціальної справедливості.
Участь у заході, який було названо «На шляху до соціальної, справедливої, заможної України», взяли Голова НТСЕР, Президент УСПП Анатолій Кінах, співголова НТСЕР, Голова СПО об’єднань профспілок, Голова ФПУ Григорій Осовий, перший заступник Міністра соціальної політики України Євген Котик, заступник Міністра економіки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Ігор Дядюра, директорка Державного центру зайнятості Юлія Жовтяк, Національний координатор МОП в Україні Сергій Савчук.
На початку дискусії заступник співголови НТСЕР від профспілкової сторони, модератор прес-конференції Олександр Шубін запропонував учасникам заходу визначити, що таке соціальна справедливість. Відповіді можна звести до тези, що «кожна людина у соціумі має відчувати себе захищеною, а блага в суспільстві розподілятися за принципом «загального добробуту».
Анатолій Кінах: «Соціальний діалог — це подушка безпеки»
У своєму виступі Голова НТСЕР торкнувся теми виживання бізнесу в умовах боротьби України вже упродовж восьми років за власну територію, зміни внутрішніх і зовнішньоекономічних зв’язків, в умовах коронавірусної хвороби і безпекових загроз. При цьому він зазначив, що «сьогодні як ніколи проблеми можливо вирішувати лише за наявності комунікацій, зворотного зв’язку між владою і структурованим суспільством, подальшого удосконалення соціального діалогу, який в умовах безпрецедентних викликів і загроз є чи не найважливішим методом формування консенсусу і збалансованих рішень влади. Соціальний діалог — це подушка безпеки».
Анатолій Кінах вказав на поглиблення трудової міграції в Україні. «Українці є лідерами в цьому у Європі, а тим часом відчувається величезний дефіцит працівників в усіх галузях української економіки. Поглиблюється деіндустріалізація, що позначається на якості життя, величині оплати праці. Як наслідок, в Україні наявна демографічна криза «з елементами депопуляції». За офіційною статистикою, за 11 місяців 2021 року в Україні на 100 померлих — 39 немовлят. Чисельність жителів України за цей період зменшилася на 389 тисяч. За минулий рік у цілому — на понад 410 тисяч, що дорівнює кількості мешканців двох середніх обласних центрів».
«У наших пріоритетах, — зазначив Анатолій Кінах, — які ми визначили за участю представництва ООН, МОП, урядової сторони, роботодавців і профспілок, це — прийняття чіткої державної стратегії в контексті розвитку трудового потенціалу, перешкоджання трудовій міграції, захисту національних економічних інтересів».
Григорій Осовий: «Необхідна загальнонаціональна програма збереження та розвитку трудового потенціалу»
Голова ФПУ у своєму виступі розповів, які шляхи розв’язання проблем пропонують профспілки. «Профспілки — правозахисна організація у сфері праці, трудових відносин. Ми маємо разом подумати — роботодавці, уряд і профспілки, як максимально використати наявний трудовий потенціал в Україні. Те, що він скорочується, означає, що створюються передумови загроз національній безпеці, життєдіяльності країни. Перша складова безпеки — належна оцінка державою сфери праці. У Конституції зазначається, що держава забезпечує людині реалізацію її трудового потенціалу. Це означає створення достатньої кількості робочих місць. При цьому — з гідними умовами праці. Сьогодні в Україні дефіцит робочих місць очевидний. Про це свідчить рівень безробіття в країні — майже 10 відсотків, 1 млн 700 тисяч українців є безробітними. Люди виїжджають, бо в Україні не можуть реалізувати своє право на працю, належний рівень життя. Це може мати загрозливі наслідки. Тому потрібна загальнонаціональна програма збереження та розвитку трудового потенціалу і відповідні секторальні програми створення робочих місць з відповідними умовами праці. Треба розуміти, що необхідна й переорієнтація у самій системі підготовки кадрів. А також потрібно актуалізувати тезу «навчання упродовж трудового життя». Але й це не вирішує проблеми. Потрібна гідна оплата праці. Базовий показник — прожитковий мінімум — державою визначено у 2481 гривню. Це фактично знущання з людини, бо він має бути у рази вище».
Григорій Осовий більш детально зупинився на необхідності створення гідних умов праці. «В Україні щодня на виробництві гине одна людина. Протягом року до семи тисяч отримують каліцтво». Профспілковий лідер розповів, що профспілки працюють зараз у НТСЕР над законопроєктом «Безпека і здоров’я на робочому місці», аби мінімізувати ризики виробничого травматизму.
Голова ФПУ порушив також тему антитрудових законопроєктів №5371 («Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо дерегуляції трудових відносин») та № 5388 («Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність»), які порушують конституційні права працівників і їхніх представників профспілок. «Трудові права розбалансувати дуже легко. Якщо вагу над працівником візьме роботодавець, це означатиме створення конфліктного суспільства».
Представники Уряду: «Що зроблено і планується зробити»
Урядовці розповіли, що робиться в Україні, аби якнайбільше людей відчували себе захищеними, які складнощі в цьому процесі, що зроблено і планується зробити.
Перший заступник Міністра соціальної політики України Євген Котик зазначив, що «прожитковий мінімум є надзвичайно важливим, бо це базова величина для надання соціальних виплат. Сьогодні до прожиткового мінімуму прив’язано 180 інших виплат». Він також повідомив, що є низка законопроєктів, у тому числі й урядовий, основна мета яких — «відв’язати» усі не властиві прожитковому мінімуму нарахування і виплати базових соціальних гарантій. «Є урядовий та альтернативні законопроєкти. Вирішення цього питання — це один з наших пріоритетів на 2022 рік». Представник Міністерства соцполітики, доповідаючи, що зроблено, зазначив зокрема, що за два останніх роки середній розмір пенсії зріс майже на 30 відсотків. Проведено індексацію пенсій для майже 8 мільйонів пенсіонерів. 15 лютого 2022 року парламент ухвалив закон про щорічну індексацію пенсій 1 березня.
З 1 січня 2022 року зросли також пенсійні виплати для цивільних осіб, які отримали інвалідність внаслідок участі в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Розмір їх залежатиме від групи інвалідності. Для першої групи інвалідності вони становитимуть 14,6 тис. грн, для другої — 9,5 тис. грн, для третьої — 7 тис. грн. Він також розповів про новий порядок видачі електронних листків непрацездатності. Сьогодні вже 97 відсотків їх — в електронній формі.
Нещодавно до Міністерства економіки України було передано функції координації на ринку праці, зайнятості, соціального діалогу. Опікується цим напрямом заступник Міністра економіки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Ігор Дядюра. Він розповів, що Урядом розпочато низку реформ для подолання таких негативних явищ, як заборгованість із заробітної плати, тіньова зайнятість, трудова міграція. Він повідомив, що до проєкту закону № 5371 він теж ставиться негативно. Законопроєкт не прийнято в першому читанні. Що стосується законопроєкту № 5338, його доопрацьовують разом з роботодавцями і профспілками, щоб досягти компромісу. «Ми розуміємо, щоб вивести все виробництво з тіні, необхідно зменшити на бізнес податкове навантаження. Це питання також опрацьовується».
Обговорюючи питання боргів із заробітної плати, Ігор Дядюра зазначив, що вони накопичуються більше на державних підприємствах. А також, на його думку, в Україні для вирішення цього питання немає відповідного покарання для роботодавців за невиплату заробітної плати. Він повідомив, що вже розроблено законопроєкт, за яким у разі встановлення безпідставної невиплати заробітної плати працівникам, настає для роботодавця вже кримінальна відповідальність.
Про останні роки реформування служби зайнятості, нові виклики, серед яких найістотніші — трудова міграція та епідемія короновірусу, розповіла директорка Державного центру зайнятості Юлія Жовтяк. Вона зазначила, що кількість безробітних в Україні зросла, тому збільшилися витрати Державного центру зайнятості на 70 відсотків. Вона повідомила, що для власників цифрового підпису доступна реєстрація в службі зайнятості, як безробітного, на електронному порталі Дія. Спочатку послуга була не дуже популярною, а зараз нею скористалися вже 70 тисяч безробітних.
Юлія Жовтяк розповіла також, що існує кілька програм фінансової підтримки роботодавців. Одна з них — відшкодування роботодавцю фактичних витрат нарахованого єдиного соціального внеску, сплаченого за працевлаштованих осіб за направленням служби зайнятості на нове робоче місце. Право на отримання компенсації витрат у розмірі ЄСВ мають роботодавці, які створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них осіб із соціально незахищених категорій за направленням служби зайнятості, а також суб’єкти малого підприємництва, які працевлаштовують безробітних, направлених службою зайнятості, на нові робочі місця, створені у пріоритетних видах економічної діяльності. Минулого року служба зайнятості працевлаштувала понад 500 тисяч осіб.
Національний координатор МОП в Україні Сергій Савчук повідомив, що Україна є рекордсменом з ратифікації конвенцій Міжнародної організації праці. На жаль, дуже часто наша держава згадується у контексті невиконання цих самих стандартів.
«Чи говоримо ми про трудову міграцію, чи про низьку оплату праці в Україні, неформальну економіку, відсутність відповідної інспекції праці, ефективну службу зайнятості, для поступу в усіх цих сферах діяльності сьогодні понад 70 стандартів МОП є чинними для України. Зараз у нашій державі опрацьовується ще 11 конвенцій МОП щодо можливої ратифікації. На жаль, для того щоб Україні лише встояти на місці, їй треба дуже швидко рухатися вперед. Щодо реального поступу, треба перейти до бігу…»