Природа стогне від війни
До складу Атомпрофспілки входить понад два десятки Національних природних парків України. Чимало з них перебувають у зоні, де точаться активні бойові дії. Співробітником НПП «Черемоський» Т. Савчуком підготовлено інформацію про жахливі наслідки для екосистеми нашої країни, які несе ця варварська війна.
Жодна війна не враховувала потреби збереження природи. Значна частина всього, що десятиліттями перебувало під особливою охороною держави, зокрема природа на окупованих територіях, не має жодних гарантій збереження. Бойові дії, які розпочали російські загарбники, охопили третину площ природно-заповідного фонду України. Як наслідок, значних втрат зазнають природоохоронні об’єкти: заповідники, національні парки, зоопарки тощо. Під загрозою знищення перебувають майже 200 територій Смарагдової мережі (2,9 млн га) — мережі природоохоронних територій, створеної задля збереження видів та оселищ, які потребують охорони на загальноєвропейському рівні. Це середовища існування для тисяч видів рослин і тварин. Ареали деяких рідкісних і ендемічних видів і оселищ опинилися в зоні активних бойових дій, що загрожує їхньому існуванню, наприклад, це цілинні нерозорані степи, крейдяні схили на Донеччині, приморські оселища у південних областях, болота на півночі.
Рух важкої техніки, будівництво фортифікаційних споруд і бойові дії пошкоджують ґрунтовий покрив. Це призводить до деградації рослинного покриву і посилює вітрову та водну ерозії.
Навколо — не просто трава, а тисячі видів рослин, які занесені до Червоної книги України і охороняються законом. Бойові дії порушують спокій диких тварин і вони або гинуть, або намагаються втекти з гарячих точок.
З настанням весни зростає ризик пожеж унаслідок обстрілів. У сухих умовах пожежі поширюються моментально та на великі площі. На територіях, окупованих російськими військами, служби ДСНС не зможуть працювати та ліквідовувати загоряння. Окремо варто відзначити небезпечні пожежі у Чорнобильській зоні, що сприяють радіоактивному забрудненню повітря.
Переважна більшість обстрілів ворога, на жаль, припадає на населені пункти та об’єкти промисловості, а не на військові об’єкти. Під час детонації ракет та артилерійських снарядів окислюються навколишні ґрунти, деревина, дернина, конструкції, а також утворюється низка хімічних сполук — чадний газ, бурий газ, закис азоту, діоксид азоту, формальдегід, а також велика кількість токсичної органіки. Під час вибуху всі речовини проходять повне окиснення, а продукти хімічної реакції вивільняються в атмосферу.
Після війни ми будемо пожинати плоди бойових дій — руйнування екосистем, забруднення ґрунтів, зменшення біорізноманіття, зростання кількості шкідників у лісах. Крім того, відбудова країни потребуватиме значної кількості природних ресурсів, а відновлення неминуче супроводжуватиметься значними викидами парникових газів.
Оскільки неминучим є значне хімічне забруднення ґрунтів і вод, важливо після війни подбати про ефективну систему моніторингу стану довкілля, зафіксувати реальний обсяг завданої шкоди та вжити найефективніших заходів, щоб уникнути подальшого погіршення ситуації та відновити екосистеми до безпечного стану для людей і дикої природи.