Розвиток економіки планується активізувати
Розвиток економіки планується активізувати
На останньому засіданні Уряду (27 лютого) було затверджено проект Державної програми активізації розвитку економіки на 2013 – 2014 роки. Прем’єр-міністр України, який брав участь у засіданні, відзначив, що після півторарічного періоду кризового спаду, українська економіка протягом останніх двох років демонструвала позитивну динаміку зростання, однак, залишилося чимало проблем для вирішення. Реалізація програми, проект якої розроблявся робочою групою на чолі з першим віце-прем'єр-міністром Сергієм Арбузовим, повинна забезпечити зростання економіки у 2013 році на рівні не менш як 3%.
Серед основних проблем було названо невідповідність сучасним світовим вимогам технологічної структури промисловості України, недостатню орієнтацію на виробництво продукції кінцевого споживання. «Дві третини загального обсягу промислової продукції припадає на галузі, що виробляють сировину, матеріали та енергетичні ресурси, тобто продукцію з високою енерго- та матеріаломісткістю та низькою ефективністю для забезпечення валової доданої вартості, що не відповідає сучасному світовому рівню галузевої структури промислового виробництва і є дуже вразливою при майже повній залежності від імпорту енергоресурсів».
Проблемою є «суттєве відставання від розвинених країн за темпами технічного переоснащення, модернізації та реконструкції діючих підприємств, втрата значної частки вітчизняного науково-технічного потенціалу, тінізація внутрішнього ринку та насичення його імпортними товарами, завезеними із заниженням митної вартості та контрабандно, а також дешевими товарами «секонд-хенд», надходження в торговельну мережу значної кількості неякісних, фальсифікованих та небезпечних для життя і здоров’я людей товарів, нерозвиненість інфраструктури збуту аграрної продукції тощо».
Відповідно, названі проблеми мають бути вирішені і це є завданням державної політики на 2013 -2014 роки. «Створення умов для проведення модернізації, технічного переоснащення, перепрофілювання діючих та відкриття нових підприємств гірничо-металургійного комплексу, машинобудування та хімічної промисловості. Створення сприятливих умов для вітчизняних товаровиробників, зокрема підприємств легкої промисловості, збільшення виробництва підприємствами деревообробної промисловості, підвищення якості та конкурентоспроможності продуктів переробки продукції тваринництва вітчизняного виробництва» тощо, йдеться у програмі.
Щодо паливно-енергетичного комплексу, на нього «сьогодні покладається завдання забезпечення економіки та соціальної сфери країни основними видами енергоносіїв і сировинними ресурсами для потреб промисловості». На сьогодні ПЕК України забезпечує її потреби у первинних паливно-енергетичних ресурсах приблизно на 47%, що на сучасному етапі зростання геополітичної складової світових цін на енергоресурси не може вважатися задовільним показником. Потреби в електроенергії задовольняються в Україні виключно за рахунок власного виробництва. Але значна залежність від імпорту нафти, газу та ядерного палива негативно впливає на стан енергетичної безпеки країни і створює напругу в економіці, соціальній та політичній сферах.
Енергетичний баланс України відзначається структурними та ціновими диспропорціями, які суттєво погіршують показники енергетичної безпеки країни. Попередні розрахунки показують, що Україна може забезпечити свої потреби власним видобутком нафти на 25-35% та газу на 50-60%. Однак реалізації цього потенціалу перешкоджають складні геологічні умови прогнозованих запасів вуглеводнів, а відтак і потреба у значних інвестиціях для їх освоєння.
На сьогоднішній час в паливно-енергетичному комплексі більша частина основних фондів зношена та неефективна, що призводить до перевитрат палива, зменшення робочої потужності та погіршення екологічних показників.
Атомні енергоблоки наближаються до закінчення терміну проектної експлуатації: у найближчі 10 років має бути вирішено питання щодо продовження терміну експлуатації 70% атомних енергоблоків.
Баланс потужності енергосистеми України характеризується дефіцитом як маневрених, так і регулюючих потужностей; частка гідроелектростанцій, які забезпечують основний обсяг маневрених потужностей, у загальному балансі потужностей не перевищує 9,1% за оптимального рівня у 15%. Як наслідок, вугільні блоки ТЕС, спроектовані для роботи в базовому режимі, використовуються для підтримки змінної частини графіка навантаження енергосистеми.
За даними Міжнародного енергетичного агентства енергоємність ВВП України становить 0,4 кілограма нафтового еквівалента на 1 дол. США з урахуванням паритету купівельної спроможності, що у 2,1 разу перевищує середнє значення енергоємності ВВП розвинутих держав світу», вказується у програмі.
Прес-центр Атомпрофспілки