Питання-Відповідь

Чи має право працівник, що навчається без відриву від виробництва (заочно) в аспірантурі та виконує індивідуальні плани підготовки, крім щорічної відпустки на додаткові оплачувані відпустки?

Згідно з ч. 3 ст. 15 Закону «Про відпустки», ч. 2 ст. 216 КЗпП, працівникам, допущеним до складання вступних іспитів до аспірантури, з відривом або без відриву від виробництва, для підготовки та складання іспитів надається один раз на рік (мається на увазі, що екзамени для вступу до аспірантури можна здавати декілька разів на рік) додаткова оплачувана відпустка з розрахунку 10 календарних днів на кожен вступний іспит (таких іспитів, як правило, може бути від одного до трьох, що зазначається у довідці, виданій навчальним закладом чи науковою установою). Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 25 цього ж Закону, цим працівникам в обов'язковому порядку надається за їхнім бажанням відпустка без збереження заробітної плати — тривалістю, необхідною для проїзду до місцезнаходження вищого навчального закладу або закладу науки і назад.

Для працівників, які вступили до аспірантури без відриву від виробництва й успішно виконують індивідуальний план підготовки, відповідно до ч. 4 ст. 216 КЗпП та ч. 4 ст. 15 Закону «Про відпустки», п. 42 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, затвердженого постановою КМУ від 01.03.99 р. №309, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів для складання кандидатських іспитів і виконання роботи над дисертацією. Документом, що підтверджує право працівника на цю відпустку, а також на вільні від роботи дні, є довідка учбового закладу із зазначенням періоду учбового року аспіранта та того, що він успішно виконує індивідуальний план навчання в аспірантурі. До цієї відпустки не включається час проїзду від місця роботи аспіранта до місця знаходження вищого навчального закладу, наукової установи і назад, яку роботодавець зобов’язаний надати. (див. посилання на п. 13 ч. 1 ст. 25 ЗУ «Про відпустки»). Витрати на проїзд несе аспірант.

Під оплачуваною відпусткою мається на увазі збереження середньої заробітної плати за основним місцем роботи. Обчислення середньої заробітної плати за період додаткової відпустки, пов’язаної із навчанням в аспірантурі, проводиться за загальними правилами, установленими Порядком обчислення середньої заробітної плати  (ПКМУ № 100 від 08.02.1995 р.). Заробітна плата за час додаткової відпустки, пов’язаної із навчанням в аспірантурі, виплачується за загальним правилом ст. 21 ЗУ «Про відпустки» не пізніше трьох днів до початку відпустки.

За бажанням працівника, який навчається в аспірантурі без відриву від виробництва й успішно виконує індивідуальний план підготовки, надається протягом чотирьох років навчання — один вільний від роботи день на тиждень з оплатою у розмірі 50% середньої заробітної плати працівника, а протягом четвертого року навчання надається (за бажанням) додатково ще один вільний від роботи день на тиждень без збереження заробітної плати. (ч. 4 ст. 15 Закону «Про відпустки», ч.3, ч.4 ст. 218 КЗпП).